Різке погіршення стану водних басейнів, як внутрішніх (озер, рік тощо), так і відкритих, має ще, принаймні, дві групи негативних наслідків. По-перше, відбувається різке збіднення водних екосистем з огляду їхнього якісного та кількісного розмаїття. По-друге, під згубним антропогенним впливом починають формуватися такі компоненти гідроекосистем і такі зв'язки всередині їх, які є прямими ворогами людини. Світовий вилов риби та рибопродуктів особливих темпів набув зовсім недавно: лише з 1950 по 1970 pp. він зріс з 21 млн т до 66 млн т, сягнувши у 80-х роках приблизно 75 млн т. Спочатку такі темпи створили ілюзію бездонності рибних ресурсів, можливості розв'язати за допомогою ресурсів океану продовольчу проблему загалом. Проте недавно стало зрозуміло, що випереджаючими темпами розвивається штучне рибоводство, а частка споживання морської риби на душу населення щорічно скорочується приблизно на 1%. Про якісний же аспект "дарів моря" уявлення дає таблиця 6 (Л. П. Браун, 1989. С 361). Загальна ж тенденція, втім, стала — виснаження традиційних та нових місць лову, підрив багатьох популяцій морських видів (зокрема, морських ссавців), знищення деяких з них. Істотне значення має порушення нормального функціонування фітопланктону (передусім через забруднення поверхні), оскільки саме ці мікроскопічні організми є основними постачальниками їжі для водних тварин, а для гідро- та атмосфери — кисню. Втрата таких видів може бути далеко відчутнішою, ніж втрата навіть найцінніших порід риб.
Таблиця 6. Світовий вилов морепродуктів у 1980 р., тис. т
Вид Вилов Вид Вилов Оселедці, сардини, анчоуси тощо 16225 Шед, ханос тощо 818 Тріска, мерлуза, пікша та ін. 10720 Лосось, форель і т.п. 770 Щука, кефаль, макрелещука таін. 7338 Короп, вусач та ін. коропові 616 Червона риба, окунь, морський вугор та ін. 5247 Акули, скати, химери 583 Макрель, риба-шабля та ін. 4226 Криль, планктонні ракоподібні 425 Тунець, скумбрія, сарган та ін. 2490 Тиланії та ін. цихлові риби 367 Креветки тощо 1681 Морський гребінець, пектеус 364 Кальмари, каракатиці, восьминоги 1572 Прісноводні молюски 267 Молюски 1177 Омари тощо 108 Камбала,палтус 1084 Інші 13676 Вустриці 973 Краби та ін. 848 Разом 72191
Трансформація гідроекосистем. Поряд із зазначеним, досить відчутними стали інфекційні захворювання риб, злоякісні пухлини, деформування скелету. Та найбільшу загрозу останнім часом вбачають у "червоній смерті". Наприкінці 80-х років з Данії, Швеції, ФРН, інших північних країн почастішали повідомлення про смерть тюленів. То тут, то там море викидало на берег мертвих тварин. Якщо ж врахувати, що вся популяція тюленів становила лише 5 тис. особин і що за короткий час загинула майже половина представників цього виду, то приводу для міжнародної стурбованості було більше, ніж досить. Перші спроби з'ясувати причини загибелі тварин зробили вчені ФРН. На їхню думку, тюлені гинуть від запалення легень, що викликається вірусом, подібним до вірусу гепатиту. Подальші пошуки дали змогу відкрити ще одну загрозу водоймам: нею виявився новий фітопланктон, інакше кажучи, мікроскопічні водорості. Коли в 1962 р. англійські дослідники описали новий вид мікроскопічних водоростей і дали їм гучну назву — Chryzochromulina, широкий загал був байдужий до цієї події. Та про них довелося згадати двома десятиріччями пізніше, під час масового "цвітіння" води в Північному морі. Виявилося, що ця мізерна істота, подвоюючись кожні 20 год. утворює Щільні "килими" товщиною два-три метри; такий килим наступає на чисту воду зі швидкістю до 25 км/год. Втім, цвітіння води буває не тільки "червоне", а й "жовте", "зелене", "буре", інших кольорів, оскільки в дію вступають різні види фітопланктону, наприклад, діатомеї або динофізиси. Для водоймищ такий наступ водоростей є катастрофічним. Інтенсивно розмножуючись, вони поглинають левову пайку кисню. Коли ж водорості відмирають і опускаються на дно, вони також забирають багато кисню, розкладаючись. Унаслідок цього відбуваються процеси так званої евтрофікації, коли починає нагромаджуватися нерозкладена та немінералізована органіка. Природня евтрофікація триває тисячоліття (формування сапропелю чи торфу), згадувана нами — дні й тижні. Саме тому наслідком лавиноподібного розмноження водоростей є замори риб, інших організмів, руйнування традиційних екосистем в цілому. Виявляється, що причиною такої "червоної" чи іншої кольорової смерті є непродумане та надмірне використання в сільському господарстві різноманітних добрив. Це призводить до того, що у водойми, серед них і морські, з полів потрапляють тисячі тонн нітратів та фосфатів. Останні є надзвичайно поживними речовинами для фітопланктону. Отже, непродумана діяльність людини в одному місці призводить до негативного ефекту як на цьому місці, так і для біосфери загалом. Наразі потрібні нагальні заходи, які перешкоджали б забрудненню вод, сприяли охороні площ водопостачання населення, очищенню вже забруднених водойм тощо. Позитивний досвід такого водоспоживання вже є: наприклад, очищення Темзи в Англії чи Великих озер в США. Завдання, що стоїть перед людством, полягає в тому, щоб поширити ці приклади у глобальних масштабах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Риба та морські продукти» з дисципліни «Екологічна культура»
