Геофізичні методи в ландшафтознавстві – це су-купність прийомів, за допомогою яких вивчають фізичні властивості геосистем: процеси обміну речовиною, ене-ргією та інформацією геосистем з довкіллям і всередині себе (метаболізм). Для опису фізичної сторони взаємодії компонен-тів геосистем, потоків речовини та енергії із зовнішньо-го середовища в геосистему, сезонних і річних станів геосистем використовують два самостійні підходи. Перший базується на зв’язаному аналізі-синтезі чотирьох основних балансів геосистем: радіаційного, теплового, водного і балансу речовини. Для геофізики ландшафту балансовий метод – один з основних, але його, як правило, використовують разом з порівняльним географічним. Другий підхід базується на зв’язаному описі за-собами фізики станів аеро-, фіто-, літо-, гідро- і маси органічних рештків ПТК (опалого листя та ін.), типіза-ції станів у розрізі сезонів року. Одні із сучасних методів дослідження Землі – ге-охімічні методи, які дають змогу вивчати розподіл, процеси міграції і концентрації хімічних елементів і їх-ніх сполук у різних геосферах. Приклади найбільш поширених напрямів геохімії ландшафтів. У багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні, проводяться широкі міждисциплінарні екологічні дослі-дження, або екологічний моніторинг, тобто контроль стану і змін природних систем під впливом антропоген-них навантажень (спостереження, вивчення екологічної ситуації та її прогноз). Традиційно екологічний моніто-ринг ділиться на два основні види – фоновий, що поля-гає у спостереженні за біологічними, геохімічними і геофізичними параметрами довкілля в районах, розта-шованих поза сферою впливу локальних джерел забру-днення, і імпактний, спрямований на оцінку ступеня за-бруднення і трансформації середовища в промислових, урбанізованих і сільськогосподарських районах. Серед геохімічних методів, що використовуються у фоновому моніторингу довкілля, можна вирізнити три основних: 1. Метод кларків. 2. Вивчення геохімічної структури ландшафту. 3. Метод біогеохімічних циклів. Метод кларків – дослідження, пов’язані з оцінкою поширеності хімічних елементів у різних природних середо-вищах, – від глобальних геосфер до локального рівня ланд-шафтів або екосистем. Розрізняють глобальні, регіональні і локальні кларки елементів. Нині встановлено низку глобальних кларків літо-сфери і основних типів гірських порід. Вміст хімічних елементів у різних типах гірських по-рід, як правило, відрізняється від кларка літосфери. Кількісно цю відмінність Вернадський запропонував виражати кларком концентрації (КК), що є відношенням вагового вмісту певно-го елемента в природному об’єкті Сі до кларка літосфери К: >1. Ця величина завжди більше 0. Якщо КК = 1, то і вміст елемента в об’єкті дорівнює його вмісту в літосфері. У тому разі, коли Сі набагато менше К, для отримання цілих чисел і більшої контрастності показника доцільно розраховувати зво-ротні величини – кларки розсіювання (КР), що показують, у скільки разів кларк більше вмісту елемента в певному об’єкті:
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геофізичні та геохімічні методи» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
