Самоочищення ґрунтів зумовлюють процеси фізико-хімічної водної та біогенної міграції. Теоретичним обґрунту-ванням здатності ґрунту до самоочищення більшість дослід-ників вважають теорію геохімічних бар’єрів Перельмана. Рівень самоочищення ґрунту зростає зі зростанням інтенсив-ності процесу геохімічного фізико-хімічного розсіювання. Кількісний рівень розсіювання можна оцінити коефіцієнтами та кларками ґрунтового розсіювання – відношенням вмісту у ґрунтоутворювальній породі та кларка елемента у ґрунтах до вмісту у ґрунтовому горизонті. Ступінь розсіювання пропор-ційний рухомому елементу у ґрунті і відповідно інтенсивності самоочищення фунтового горизонту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Самоочищення ґрунтів» з дисципліни «Ландшафтна екологія»