Порушення біологічної рівноваги і біологічного круговороту речовин
Біота надзвичайно чутлива до людської дії і піддалася найсильнішому перетворенню. Багато біоценозів зазнають перебудови, інші повністю заміщені штучними співтовариствами. Зміна біоценозів викликає порушення в інших ланках функціонування геосистем. Особливо велике стабілізуюче значення лісів, що підтримують нестійку рівновагу між компонентами в умовах розчленованого рельєфу, багаторічної мерзлоти, екстремального клімату (з недостатністю або надлишком тепла і вологи). Площа лісів на Землі в результаті господарської діяльності скоротилася не менше ніж на 30 млн км2 і продовжує скорочуватися. Це зумовило порушення гравітаційної рівноваги і водного балансу в багатьох ландшафтах. Аналогічні наслідки викликає по-рушення трав’яного і чагарникового покриву, а також мохо-во-лишайникового (у тундрі), головним чином, через пере-вантаження пасовищ. Нераціональне скотарство прискорило процес природної аридизації Сахари. Перетворення рослинного покриву як головної частини біоценозу і продуцента первинної біомаси веде до серйозних порушень геохімічних функцій гео-систем. Біологічний метаболізм виконує найважливішу роль у круговороті вуглецю, кисню, азоту, фосфору і ряду інших елементів. Заміна природних біологічних співтовариств культурними, як правило, веде до змен-шення загальної біологічної продуктивності і відповідно інтенсивності біологічного метаболізму. З урожаєм культурних рослин щорічно з ґрунту відчуджуються со-тні мільйонів тонн зольних елементів і азоту. Так, з урожаєм пшениці виноситься (у кг на 1 га): азоту – 70, фо-сфору – 30, калію – 50, кальцію – 30; з урожаєм картоплі – відповідно 90, 40, 160, 76. Ґрунт із середнім вмістом мінеральних речо-вин може бути повністю виснажений у результаті вилучення урожаю протягом 15-150 років. Найбільш не-стійкий баланс мінеральних речовин ґрунтів, що форму-ються в умовах вологого клімату і інтенсивного вилуго-вування, тобто підзолистих і особливо ґрунтів вологих тро-пічних і екваторіальних лісів. У природних умовах ба-ланс підтримується лісовою рослинністю, здатною на-копичувати величезну фітомасу і здійснювати інтен-сивний круговорот речовин. Вирубка лісів, а також корчування пнів, знищення підстилки ведуть до ви-лучення з локального круговороту великої кількості азоту, кальцію, фосфору та інших елементів і до ви-снаження ґрунту. З метою компенсувати нестачу елементів міне-рального живлення рослин застосовуються хімічні доб-рива. Проте внесення в ґрунт добрив не може заповнити всі втрати. У деяких сильно еродованих районах з полів змивається в 100 разів більше азоту, калію і фосфору, ніж вноситься з добривами. Крім того, оскільки добрива не можуть повністю засвоюватися рослинами, до 40—50 % кількості (що становить десятки і навіть сотні кг/га), що вноситься в ґрунт, вимивається з полів і залучається до неконтрольованої водної міграції. Особливі проблеми виникають у зв’язку із все більшим застосовуванням пестицидів. Потрапляючи в харчові ланцюги, вони прогресуючим чином накопичу-ються у тканинах організмів у міру переходу від нижчих ланок ланцюга до вищих. Ця властивість визначає мож-ливість їх поширення (наприклад, в організмі птахів) далеко за межі тієї ділянки, де вони були застосовані. Багато рослин характеризуються виборчою здатніс-тю до поглинання тих або інших техногенних речовин, зокрема радіоактивних (лишайники, наприклад, здатні за-хоплювати їх безпосередньо з повітря), і тим самим спри-яють подальшій передачі їх харчовими ланцюгами або накопиченню в геосистемах. Найглибші зміни функцій геосистем, викликані пору-шенням біологічної рівноваги і біологічного круговороту речовин, виявляються в локальних масштабах. Проте деякі непрямі наслідки подібних порушень можуть поширюватися на обширніші простори через стік, транспортування і аку-муляцію наносів, трофічні зв’язки і водну міграцію хіміч-них елементів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порушення біологічної рівноваги і біологічного круговороту речовин» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
