Як правило, під “тригерним ефектом” розуміють стимулювання запуском РН або роботою ДУ РБ висипання енергійних електронів в атмосферу Землі. Слід відмітити, що прямі експериментальні дані про таке явище при запусках РН відсутні. Однак існують непрямі припущення про можливі локальні висипання електронів внаслідок запусків ракет в субавроральній зоні [43]. Так, за даними спостережень на трьох геофізичних обсерваторіях Архангельського полігону, після запуску ракет з космодрому Плєсецьк в 1991-1993 рр. виявлено ряд змін в магнітному полі і в поведінці іоносферних параметрів, які можна пов’язати з розвитком суббуревих явищ, стимульованих запуском РН (див. розділ 7.1.). В науковій літературі є також відомості про активні експерименти в середньоширотній і авроральній іоносфері на h>100 км, пов’язані із стимульованим висипанням енергійних електронів. В цих експериментах здійснювалась імпульсна або безперервна інжекція плазми та електронів, викидались плазмоутворюючі сполуки (Ba, Cs). Загальною рисою цих експериментів було виникнення в верхній атмосфері іонізованого утворення і ріст провідності середовища. Зміни потоків енергійних електронів, що висипаються (як збільшення, так і зменшення), спостерігались і при викидах плазмогасячих сполук (Н 2 О, СО 2 ) в авроральній іоносфері, які приводили також до зміни електронної концентрації та провідності середовища. Подібні ефекти можливі і при запусках РН, оскільки із ДУ ракет викидається високошвидкісна плазмова струмина, а сам політ ракети супроводжується викидами продуктів згоряння, які є плазмогасячими сполуками. Для оцінки впливу на іоносферу стимульованого висипання електронів можна скористатись фотохімічною моделлю [50], яка враховує складний комплекс процесів взаємодії енергійних часток електронів із складовими атмосфери та подальші зміни іонного складу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Тригерні ефекти в іоносфері під час запуску ракет» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
