При польоті в стратосфері повітря в факелі ракетного двигуна і в головному стрибку ущільнення суттєво розігрівається. Оскільки озон має невеликий потенціал дисоціації (біля 1), слід чекати помітного термічного руйнування О 3 . Крім того, в продуктах згоряння компонентів ракетного палива достатньо великі концентрації речовин, що впливають на озон. Ракета летить з гіперзвуковою швидкістю, маючи дуже складні поля течії і структуру самої реактивної струмини. Коректна оцінка впливу на озон факела і головної ударної хвилі надто кропітка робота, яка потребує детального знання розподілу температури і густини повітря, а також концентрацій продуктів згоряння у всій збуреній області простору. Знаходження загальної кількості О 3 , зруйнованого в факелі ракети і головній ударній хвилі, зводиться практично до оцінки об'єму еліпсоїда, яким можна апроксимувати збурену область навколо ракети, що рухається. Знаючи об’єм еліпсоїда V і використовуючи типові розподіли концентрації озону з висотою в незбуреному середовищі, можна оцінити кількість зруйнованого озону. Результати цієї оцінки на h=20–30 км для двох типів двигунів РН “Протон” і “Спейс-Шаттл”, отримані за припущення, що довжина траєкторії польоту ракети L T ≈ 20 км, наведені в табл. 6.1.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вплив на озон факела РД і головної ударної хвилі» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
