Для оцінки хімічного забруднення атмосфери парами КРП використовуються два різних підходи: - статистичний, заснований на Гаусовій моделі розсіювання домішок в атмосфері; - напівемпіричний (К-теорія), заснований на розв’язках напівемпіричного рівняння турбулентної дифузії в атмосфері. В основу методик оцінювання забруднення атмосфери Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA US), а також методик МАГАТЕ закладена статистична модель [20] перенесення домішок в атмосфері. Нормативні документи з нормування викидів хімічних речовин (ОНД-86, РД 52.04.186-89) в атмосферу, прийняті на території країн СНД та Росії, містять методики, засновані на напівемпіричному підході. Існуючі методики нормування викидів не дозволяють виконувати розрахунки полів концентрації від пересувних і (або) нестаціонарних джерел, а викиди хімічних речовин РКТ відносяться саме до цих типів джерел. Тому для оцінки викидів хімічних речовин об’єктами космічної інфраструктури в нинішніх умовах використовуються тимчасові методики, які сполучають в собі одночасно кілька підходів до оцінки викидів. Для визначення концентрації парів КРП використовується розв’язок напівемпіричного рівняння турбулентної дифузії в повній формі: , F 2 z q 2 z K 2 y q 2 y K 2 x q 2 x K z q V y q y U x q x U t q + ∂ ∂ + ∂ ∂ + ∂ ∂ = ∂ ∂ + ∂ ∂ + ∂ ∂ + ∂ ∂ (5.4) Тут U x , U y – компоненти швидкості вітру в системі координат з віссю x, спрямованій вздовж швидкості вітру; q – миттєва концентрація забруднюючої домішки; К х , К у , К z – коефіцієнти дифузії в напрямках осей координат; F – функція джерел і стоків домішки; V – швидкість гравітаційного осідання домішки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розрахунок атмосферних викидів» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
