При попаданні гідразинових палив в воду під впливом природних факторів навколишнього середовища (сонячна радіація, присутність хімічно активних домішок тощо) відбувається їх окислення киснем, що міститься в воді. Крім того, гідразинові палива розкладаються з утворенням сполук, які добре ідентифікуються. Найбільш активно проходить процес окислення в перші 5-7 діб, в результаті чого збільшуються концентрації ДМА і ФА. Цей процес продовжується практично до повного окислення КРП. На процес окислення гідразинових палив суттєво впливає його початкова концентрація – швидкість окислення зменшується із збільшенням концентрації гідразинових палив. В воді продукти окислення і розкладу гідразинових палив піддаються подальшому хімічному та біохімічному окисленню. Кількісною характеристикою стабільності гідразинових палив є час, на протязі якого розкладається 50 % вихідної його концентрації в літніх і зимових умовах (табл.4.5). Найбільш стабільні НДМА, НДМГ, ТМТ; менш стабільні – ДМА і ФА. Стабільність перших трьох сполук в зимових умовах зростає в 10- 15 разів. Найбільший вплив на сорбцію гідразинових палив і їх похідних здійснює склад води, зокрема іони кальцію Са 2+ , – чим вищий їх вміст у воді, тим менше поглинаються ґрунтом гідразинові палива та їх похідні. Із збільшенням вмісту гідразинових палив у воді збільшується ступінь їх поглинання ґрунтами. Таблиця 4.5 Стабільність водних розчинів НДМГ і їх похідних з концентраціями 1-10 мг/л в умовах, характерних для літнього і зимового режимів водойми Константи швидкостей перетворення речовин у воді, 1/добу Речовина Час напіврозпаду, діб літні умови зимові умови ФА ДМА ТМТ НДМГ НДМА 1-2 > 2 > 5 > 6 > 16 0,345 0,153 0,138 0,115 0,046 0,345 0,076 0,011 0,007 0,004 Окислювачі, що містять азот, крім самої азотної кислоти, розчиняючись у воді, вступають з нею в реакцію і утворюють азотну HNO 3 і азотисту HNO 2 кислоти. Через свою нестабільність азотиста кислота розкладається, утворюючи також азотну кислоту: 3HNO 2 →HNO 3 +2NO+H 2 O Азотна і азотиста кислоти взаємодіють з органічними і неорганічними речовинами, утворюючи нітро- і нітрозосполуки. Крім того, ці кислоти та їх солі дисоціюють з утворенням нітрат- і нітрит-іонів. Дія нітратів і нітритів на гідробіонти проявляється в порушенні кровообігу – транспортуванні кисню до життєво важливих органів. Інший негативний вплив нітратів і нітритів на гідробіонти виявляється в тому, що підвищені їх концентрації в воді водойм стимулюють розвиток водної рослинності і планктону; надлишок водної рослинності на стадії, коли починається гниття загиблих рослин, призводить до нестатку розчиненого в воді кисню, що згубно впливає на гідробіонти. В незабруднених природних водах концентрація нітрат-іонів не перевищує 0,2 мг/л.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Забруднення поверхневих і ґрунтових вод» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
