Система судочинства до реформи мала таку структуру: нижчою інстанцією були сільс. суди, де отаман судив козаків, а війт (із 2—3-ма помічниками) — посполитих; у містах залежно від їхньої категорії діяли магістратські або ратушні суди. Далі — сотенний суд (у складі сотника, городового отамана, писаря, хорунжого, війта та бурмистра); полковий суд (полковник, полковий суддя, суд. писар; при розгляді кримінальних справ обов’язково була присутня вся полкова старшина); Генеральний військовий суд; Генеральна військо-
ва канцелярія і, нарешті, гетьман. Правосуддя було прерогативою адміністративно-управлінського апарату. Найбільш активно втручались у вирішення суд. справ ледь не всіх рівнів, часто дублюючи, а то й підміняючи роботу місц. судів, Ген. військ. суд і Ген. військ. канцелярія. Суд. реформа розпочалася згідно з універсалом гетьмана К.Розумовського від 17 листопада 1760 з реорганізації Ген. військ. суду. Останній у тому вигляді, що передував реформі, виник в Україні в серед. 17 ст. і діяв спочатку як суд першої інстанції у справах генеральної старшини, полковників та бунчукових товаришів, пізніше — як вищий апеляційний суд, рішення якого остаточно затверджувалися гетьманом. Із поч. 1720-х рр. відбувалося активне втручання царського уряду в діяльність Ген. військ. суду. Вищою апеляційною суд. інстанцією фактично ставала перша Малоросійська колегія. Структура і значення Ген. військ. суду мало змінилися і по смерті гетьмана Д.Апостола (1734), у т. зв. міжгетьман. період, коли вищою апеляційною установою була не лише «канцелярія правління гетьманського уряду», а й рос. Правительствуючий Сенат. Становище докорінно змінилося з відновленням в Україні 1750 гетьманства. Серед перших заходів гетьмана К.Розумовського було відкликання рос. чиновників зі складу Ген. військ. суду. У ході суд. реформи до складу Ген. військ. суду, поряд із двома генеральними суддями, увійшли десять обраних від кожного полку депутатів із числа козацької старшини. Згідно з універсалом від 17 лютого 1763 гетьман дозволяв полковим канцеляріям і всім чолобитникам подавати справи прямо до Ген. військ. суду, що значно зменшувало кількість суд. інстанцій, скасовувалися суд. функції Ген. військ. канцелярії, а Ген. військ. суд знову ставав найвищою апеляційною інстанцією. Зазначені заходи підвищували престиж останнього і водночас сприяли його демократизації, а також певною мірою розмежуванню суд., виконавчої і законодавчої влади. Найсуттєвіша суд. реформа була проведена наприкінці 1763,
коли було створено станові шляхетські суди — земські суди, підкоморські суди й гродські суди. Сфера діяльності цих судів регламентувалася відповідними положеннями Литов. статуту 1588 (див. Статути Великого князівства Литовського), який залишався одним із гол. джерел укр. судочинства. Ідея відновлення шляхетських судів в Україні виникла ще в 1740-х рр., коли працювала комісія для складання кодексу «Права, по которым судится малороссийский народ». За універсалом гетьмана К.Розумовського від 19 листопада 1763 на території кожного полку було створено по два земських, два підкоморських суди (за винятком найбільшого за розміром Ніжинського полку, на території якого створювалися три земські суди — у Ніжині, Батурині та Глухові). У кожному полку під головуванням полковника утворювався один гродський суд, що замінював колиш. полковий суд. Окрім традиційних виборних посад, у новостворених судах вводилася посада возного, який обирався з числа значкових товаришів і сотенних старшин. У зв’язку із суд. реформою уся територія Гетьманщини була поділена на 20 повітів (по два в кожному полку), де й розташувалися новостворені суд. установи. Вищою апеляційною установою над створеними судами за суд. реформою згідно з Литов. статутом став Гол. трибунальний суд. До його складу з кожного суд. повіту обиралися по два депутати, а також вводилися 4 духовні особи. Рішення цього суду вважалося остаточним і не підлягало оскарженню. Виняток становили вироки про позбавлення шляхетської честі та смертну кару. В подібних випадках останнє слово належало рос. монархові. Результатом суд. реформ, здійснених гетьманом К.Розумовським, стала нова, більш спрощена, система судів, у якій уже розмежовувалися цивільні й кримінальні справи. Літ.: Черкаський І.Ю. Судові реформи гетьмана графа К.Г. Розумовського. В кн.: Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія. К., 1927; Путро О.І. Гетьман К. Розумовський і судова реформа в Україні-Гетьманщині. В кн.: Український археографічний щорічник,
вип. 2. К., 1993; Його ж. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення ХVIII ст.), ч. 1—2. К., 2008. О.І. Путро.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ 1760—1763» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
