СУДІЄНКО Михайло Йосипович (бл. 1803 — 08.09.1874) — громад. й освіт. діяч, археограф, колекціонер істор. документів і матеріалів. Не відомо, в якій родині народився. 1804 усиновлений новгород-сіверським дворянином козацько-старшинського походження Й.Судієнком (див. Судієнки). Навч. в Пажеському корпусі, упродовж 1824—29 перебував на військ. службі. Вийшов у відставку й оселився у своєму родовому маєтку в с. Очкіно Новгород-Сіверського пов. Був новгород-сіверським повітовим предводителем дворянства (1835—41). Відомий як меценат, жертвував чималі кошти на Чернігівську, Новгород-Сіверську та Білоцерківську г-зії. Зацікавився історією України й розпочав збирати істор. документи. Підтримував дружні взаємини з М.Маркевичем, М.Максимовичем, О.Пушкіним. 1844 обраний почесним членом Тимчасової комісії для розбору давніх актів при київ., волин. і подільському генерал-губернаторові (див. Київська археографічна комісія). Переїхавши до Києва, активно включився в її діяльність, протягом 1848—57 обіймав посаду голови комісії. Збирав документи та матеріали з історії України, рукописні книги, купив б-ку Г.Политики, мав одну з кращих істор. колекцій, частину документів якої опублікував у 2-томному збірнику «Материалы для отечественной истории». У 1-му томі (К., 1853) містяться документи періоду гетьмана Д.Апостола, у 2-му (К., 1855) — часів гетьманства І.Скоропадсько-
го. Власним коштом видав працю О.Шафонського «Черниговского наместничества топографическое описание» (К., 1851), сприяв публікації літопису С.Величка (К., 1848—55). За рукописом, який був у С., видано літопис Г.Граб’янки (К., 1853). Брав участь у діяльності Черніг. губернського к-ту із проведення сел. реформи. Частину своєї колекції передав Т-ву історії та старожитностей російських при Моск. ун-ті, членом якого був. Опублікував на сторінках його періодичного видання («Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете») низку матеріалів, зокрема, листи графа Г.Головкіна до гетьмана І.Скоропадського, копії реляцій, донесень генерал-губернатора П.Румянцева (див. П.Румянцев-Задунайський) та ін. Інша частина колекції дісталася сину І.Судієнку й 1897 була передана б-ці Київ. ун-ту, нині зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914; Тодийчук О.В. Украина ХVI—ХVIII вв. в трудах Общества истории и древностей российских. К., 1989; Журба О.І. Київська археографічна комісія 1843—1921. К., 1993; Федірко О.А. М.Й. Судієнко — археограф України середини ХIХ ст. В кн.: Сіверщина в долі істориків та в історичних дослідженнях. К.—Новгород-Сіверський, 1998; Коваль О. Судієнко М.Й. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУДІЄНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
