СУДІЄНКИ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Андрія Івановича (р. н. невід. — п. до 1688), стародубського полкового судді (1673). Син Андрія — Іван Андрійович (р. н. невід. — п. до 1729), який почав називатися Судієнком за урядом свого батька, був новгород-сіверським городовим отаманом (1709—25) і наказним сотником (1724), учасником
російсько-турецької війни 1676— 1681, Кримських походів 1687 і 1689 та Полтавської битви 1709. Син Івана — Степан Іванович (бл. 1689 — 1763), новгородсіверський городовий отаман (1727—39) і сотник (1739—44, 1744—63), учасник російсько-турецької війни 1735—1739, а онуки — Іван Степанович (бл. 1740 — після 1821), суддя Новгород-Сіверського совісного суду (1791— 93), та Осип (Йосип) Степанович (бл. 1743 — 1811), таємний радник (1800), 1-й член Гол. поштового правління (1790—97), відомий доброчинець, коштом якого було побудовано Свято-Сампсоніївську церкву і пам’ятник рос. воїнам, загиблим на полі Полтавської битви 1709, та шляхетні пансіони при Чернігівській і Полтавській г-зіях. С. були надзвичайно багатими поміщиками, яким належали маєтки в багатьох повітах Чернігівської губернії, а також у Саратовській та Орловській губерніях, з-ди та ф-ки. Обидва брати не залишали нащадків, тому 21 липня 1804 на прохання Осипа Степановича його вихованцю (імовірно позашлюбному синові) — Михайлу Йосиповичу (див. М.Судієнко; бл. 1803 — 1874) — указом імператора дозволено взяти родове прізвище та герб. Один із синів Михайла — Осип Михайлович (1830—92) — черніг. віце-губернатор (1869—76) та владимирський губернатор (1876—92), таємний радник (1892), шталмейстер імператорського двору (1876), а онук — Євген Олександрович
Є.О. Судієнко (1870—1919).
890 СУДІЄНКО
(1870—1919) — громад. і держ. діяч, новгород-сіверський повітовий предводитель дворянства (1907—17), гласний новгород-сіверських повітових та черніг. губернських земських зборів (1899—1917), член Державної думи Російської імперії (1912—17). Рід внесений до 6-ї частини Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 3-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Літ.: Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1: Стародубский полк. К., 1888; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУДІЄНКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
