Перевірка надходження запасів здійснюється за на-прямами їх надходження. Повноту оприбуткування запасів визначають за розрахунко-вими документами, що надійшли від постачальників, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними з додатками (специфікаціями, сертифікаціями, посвідченнями якості тощо). Для перевірки повноти оприбуткування і правильності спи-сання запасів за операціями придбання запасів і розрахунків з по-стачальниками потрібно використовувати дані Журналу-ордера № 6 с.-г. та відомість аналітичного обліку. Якщо під час при-ймання запасів встановлена нестача вантажів у дорозі понад но-рми природних втрат або пред’явлена претензія постачальникові за сортністю, комплектністю тощо, то на суму нестач (претензії) здійснюється запис: Д-т 374 «Розрахунки за претензіями» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Виявлені під час приймання надлишки матеріалів оприбутко-вуються записом: Д-т 20 «Виробничі запаси» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і ві-дображуються в Журналі-ордері № 6 с.-г. окремими рядками як невідфактуровані поставки. У разі надходження запасів на сільськогосподарське підпри-ємство від підзвітних осіб аудитор перевіряє правильність скла-дання та своєчасність подання авансового звіту, встановлює за-конність і правильність оформлення документів на придбання запасів, повноту їх оприбуткування складом і правильність оцін-ки, за якою вони оприбутковані. Запаси, що надійшли на сільськогосподарське підприємство, мають бути своєчасно оприбутковані на складі, якщо вони безпо-середньо не передані на виробництво, а їх відпуск у виробництво має бути відображено в документах відповідними помітками. Працівник складу повинен підтвердити передачу запасів у виро-бництво. Особливо ретельно перевіряються факти прямої пере-дачі запасів у виробництво, обминаючи склад, що часто призво-дить до зловживань. Запаси мають бути оприбутковані у відповідних одиницях ви-міру (вагових, об’ємних тощо). Приймання і оприбуткування за-пасів, що надходять від постачальників, може оформлятися при-бутковими ордерами, що виписуються на основі розрахункових та інших супровідних документів постачальників, але на фактич-но прийняту кількість цінностей. У разі бартерних операцій аудитор повинен перевірити: • правильність віднесення запасів у процесі їх обміну до поді-бних чи неподібних відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»; • дотримання підприємством порядку визначення первісної та справедливої вартості запасів згідно з П(С)БО 9, які отримані в результаті обміну; • правомірність і повноту оприбуткування запасів, отриманих за договором про бартерний обмін; • правильність відображення обміну запасів у бухгалтерсько-му та податковому обліку. Правомірність віднесення запасів, отриманих у процесі обмі-ну, до подібних чи неподібних визначається аудитором за П(С)БО 9. Обмін подібними активами означає, що підприємство обмінює запаси з іншим підприємством на аналогічні за функціональним призначенням та за розміром їх справедливої вартості. У разі обміну подібними активами відбувається рівноцінний обмін, у підприємства не збільшуються активи і, отже, не визна-чається дохід (виручка від реалізації) (п. 9 П(С)БО 15 «Дохід»). Відповідно до П(С)БО 9 первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При перевищенні балансової вартості переданих запасів над їх справедливою (первісною) вартістю пер-вісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Первісну вартість, за якою будуть оприбутковуватися отрима-ні за обміном запаси, визначають зіставленням первісної вартості запасів, які передаються, з їх справедливою вартістю. Поняття справедливої вартості в бухгалтерському обліку близьке за своєю сутністю до поняття звичайної ціни, тому в оподаткуванні при обміні подібними активами договірну вартість доцільно приймати на рівні справедливої вартості. Правильність відображення операцій, пов’язаних з обміном за-пасів, визначенням податкових зобов’язань у податковому обліку перевіряється на основі правильного визначення договірної ціни. За договірною ціною в податковому обліку визначаються ва-лові доходи та валові витрати від бартерних операцій і вона не може бути нижчою від звичайної ціни (п. 7.1 ст. 7 Закону Украї-ни «Про податок на прибуток підприємств»). Не може бути ниж-чою за звичайну ціну також фактична ціна операції, що виступає базою для оподаткування ПДВ. Особливість податкового обліку бартерних операцій поля-гає в тому, що валові доходи і податкові зобов’язання по ПДВ виникають в обох сторін одночасно за першою подією: або в момент відвантаження товарів, робіт, послуг, або в момент їх оприбуткування. Відобразити в податковому обліку валові витрати і показати податковий кредит по ПДВ обидві сторони мають право тільки після заключної (балансуючої) операції. Сума валових доходів і витрат визначається виходячи із договірної вартості. Оприбуткування отриманих за обміном запасів здійснюється за первісною вартістю запасів переданих або за їх справедливою вартістю, яка, як правило, не буде збігатися із сумою, зазначеною в первинних документах постачальника. Аудитор має встановити дотримання таких умов: якщо перві-сна вартість переданих запасів менша від їх справедливої вартос-ті, то незалежно від вартості, вказаної у документах постачаль-ника, підприємство отримані за обміном запаси оприбутковує за такою самою вартістю, за якою у нього в обліку були обліковані передані запаси. Якщо первісна вартість переданих запасів пере-вищує справедливу вартість, то незалежно від вартості вказані в документах постачальника отримані за обміном запаси підприєм-ство оприбутковує за справедливою вартістю. За вартістю, зазна-ченою в документах постачальника, отримані за обміном запаси будуть оприбутковані підприємством лише в тому випадку, якщо первісна вартість переданих запасів дорівнює первісній вартості отриманих запасів і при цьому є меншою від їх справедливої вар-тості, що буває дуже рідко . При оцінці обміну неподібними активами аудитор має встано-вити правильність визначення в бухгалтерському обліку під-приємства доходу (виручки) від реалізації. Згідно з п. 23 П(С)БО 15 «Дохід» сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, ро-біт, послуг, отриманих або що підлягають отриманню підприємс-твом, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів і їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, отриманих або що підля-гають отриманню за бартером, достовірно визначити неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів (крім грошо-вих засобів і їх еквівалентів), переданих за цим бартерним контрактом. У податковому обліку валові доходи та витрати, а також пода-ткові зобов’язання по ПДВ виникають виходячи із договірної ва-ртості, яку доцільно приймати на рівні справедливої вартості за-пасів, що обмінюються. При обміні неподібними активами, справедливі вартості яких рі-зні, здійснюється доплата грошовими коштами. Доплата — це сума різниці між справедливими вартостями активів, які обмінюються. Первісною вартістю активів, отриманих в обмін на неподібні активи, є справедлива вартість отриманих запасів. При цьому су-ма доходу в бухгалтерському обліку визначається виходячи із справедливої вартості отриманих доходів або тих, що підлягають отриманню, зменшеною (збільшеною) відповідно на суму пере-даних (отриманих) грошових коштів. Податковий облік на відміну від бухгалтерського не передбачає проведення товарообмінної операції з частковою оплатою. Тому для податкового обліку, на думку окремих економістів, має бути укладено дві угоди: бартерна, що регулює товарообмінну частину операції, і угода купівлі-продажу, що регулює продаж запасів. Відповідно при відображенні цієї операції в податковому обліку треба пам’ятати про порядок податкового обліку бартерних опера-цій і про порядок податкового обліку операцій купівлі-продажу. За правильного відображення операцій з надходження запасів має бути така кореспонденція рахунків (табл. 4.3). Таблиця 4.3 НАДХОДЖЕННЯ ЗАПАСІВ ДЛЯ ПРОДАЖУ ТА ІНШИХ ЦІЛЕЙ № пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит У разі наступної оплати 1 Оприбутковано виробничі запаси 20 «Виробничі запаси» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 2 Відображено суму податково-го кредиту по ПДВ (у разі на-явності податкової накладної) 641 «Розрахунки за податками» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 3 Відображено витрати на транспортування виробничих запасів 20 «Виробничі запаси» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» Продовження табл. 4.3 № пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит 4 Відображено суму податкового кредиту по ПДВ (у разі на-явності податкової накладної) 641 «Розрахунки за податками» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 5 Оплачено придбані виробничі запаси 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 31 «Рахунки в банках» 6 Оплачено надані транспортні послуги 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 31 «Рахунки в банках» У разі попередньої оплати 7 Здійснено попередню оплату за виробничі запаси 371 «Розрахунки за виданими авансами» 31 «Рахунки в банках» 8 Відображено суму податкового кредиту по ПДВ (у разі наяв- ності податкової накладної) 641 «Розрахунки за податками» 644 «Податковий кредит» 9 Проведено попередню оплату за транспортні послуги 371 «Розрахунки за виданими авансами» 31 «Рахунки в банках» 10 Відображено суму податкового кредиту по ПДВ (у разі наяв-ності податкової накладної) 641 «Розрахунки за податками» 644 «Податковий кредит» 11 Оприбутковано придбані ви-робничі запаси 20 «Виробничі запаси» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 12 Списано суму податкового кредиту по ПДВ 644 «Податковий кредит» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 13 Вартість транспортних послуг включено до первісної вартос-ті виробничих запасів 20 «Виробничі запаси» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 14 Списано суму податкового кредиту по ПДВ 644 «Податковий кредит» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 15 Проведено залік заборговано-сті 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 371 «Розрахунки за виданими ава-нсами» Закінчення табл. 4.3 № пор. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Дебет Кредит Отримання виробничих запасів як внесок до статутного капіталу 16 Відображено розмір статут-ного фонду, об’явленого в установчих документах 46 «Неоплачений капітал» 40 «Статутний капітал» 17 Відображено отримані від учасника виробничі запаси 20 «Виробничі запаси» 46 «Неоплачений капітал» Отримано виробничі запаси як внесок у пайовий капітал 18 Відображено суму пайового внеску члена колективного сільськогосподарського під-приємства 20 «Виробничі запаси» 41 «Пайовий ка-пітал» Безоплатне отримання виробничих запасів 19 Оприбутковано безоплатно отримані виробничі запаси за справедливою вартістю 20 «Виробничі запаси» 71 «Інший опера-ційний дохід»
Важливим аспектом аудиторської перевірки оцінки запасів є з’ясування облікової політики, якої дотримується підприєм- ство щодо їх оцінки. Аудитор має встановити правильність їх оцінки. В умовах інфля-ції через зміну вартості запасів на підприємствах проводиться їх оцінка на дату Балансу. Запаси відображують за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю їх реалізації. Так, якщо на дату Балансу ціна знизилась або запаси зіпсова-ні, застаріли чи в інший спосіб втратили первісну очікувану еко-номічну вигоду, вони мають бути відображені за чистою вартіс-тю реалізації. Правильність розрахунку чистої вартості реалізації запасів перевіряється за формулою її розрахунку ЧВр.з = ЦПЗ – Вп.з , де ЧВр.з — чиста вартість реалізації запасів; ЦПЗ — ціна продажу запасів; Вп.з — очікувані витрати на виробництво і збут запасів. Розрахована чиста вартість реалізації запасів являтиме собою вартість, за якою запаси можуть бути реалізовані в даний час. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені, надалі збільшується, то сума збільшення в бухгалтерсь-кому балансі не може перевищувати попереднє зменшення. Аудитор встановлює дотримання підприємством встановле-ного порядку уцінки запасів. Уцінці підлягають: • продукція, яка залежалась (не має збуту в період більш як 3 міс.) і не користується попитом у споживачів; • товари й продукція, які втратили свою первісну якість; • надлишкові запаси, які більш як 3 міс. не можуть бути вико-ристані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію не-доцільно виготовляти через відсутність попиту на неї як на внут-рішньому, так і на зовнішньому ринках. Не підлягають уцінці товари, продукція і надлишкові то-варно-матеріальні цінності, які оформлені в заставу, перебува-ють в резерві, перебувають на відповідальному зберіганні.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит надходження запасів» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
