СУДАЦЬКА ФОРТЕЦЯ, Генуезька фортеця — пам’ятка арх-ри та археології, рештки середньовічного міста Сугдея/Солдайя. С.ф. займає схили Фортечної гори (або Дженевез-Кая — кримськотатарською «Генуезька скеля»), розташов. на зх. околиці сучасного м. Судак (с-ще Уютне). Із боку
Судацька фортеця. Велика баштадонжон Консульського замку. Фото 2009.
моря фортеця надійно захищена скелястими урвищами. З ін. сторін її оточує півкільце оборонних споруд, розміщення яких продиктоване рельєфом місцевості. В історії буд-ва С.ф. налічується не менше 4-х періодів, істотно різних за буд. технікою. Траса фортифікацій при цьому суттєво не змінювалася, нове буд-во часто мало характер відновлення (ремонту) старих споруд. Найкраще документований останній (генуезький) період буд-ва (1365—1475), значною мірою завдяки плитам із буд. написами, які є важливим джерелом історичним (зокрема, завдяки ним відомі назви башт і дати їх спорудження). Дати раніших періодів залишаються дискусійними. Відомості про ремонти чи перебудови осман. часу (1475—1783) відсутні. У початковий період рос. панування (1783 — 1-ша чв. 19 ст.) місц. жителі розбирали фортечні споруди на буд. матеріал. Пізніше фортецю почали охороняти як пам’ятку історичну, в наш час частина її споруд реставрована або законсервована. Фортеця має два яруси оборони: нижній, який захищав власне місто, і верхній (цитадель). Цитадель складається із трьох елементів: Консульського замку, двору на пд. зх. від нього і Дозорної башти. Консульський замок (або замок Святого Хреста) являє собою оточений стінами двір, осн. спорудою якого є Консульська башта — рідкісний для України зразок башти-донжона, в якому містилися зал для
прийомів, житлові приміщення, а також цистерна для води. Двір на пд. зх. від замку, затиснений між оборонним муром та урвищем, був у давнину густо забудований; гол. спорудою тут є Георгіївська башта (в її першому поверсі була каплиця). Далі на пд. зх. мур цитаделі піднімається по схилу гори, захищаючи трасу підйому до Дозорної башти. Вона споруджена на найвищій точці гори, на висоті 162 м над рівнем моря, і також мала цистерну для води. Мур сх. фронту нижнього ярусу оборони починається від Консульського замку. На цьому фронті не було башт, оскільки він достатньо захищений урвищем. На пн. і зх. фронтах башти розміщені досить рівномірно, через 70—100 м, що забезпечувало добрий фланговий обстріл куртин (башти винесені перед лінією мурів). Комплекс гол. брами утворено двома високими баштами, між якими міститься брама. Майданчик перед брамою додатково захищений барбаканом. Башти відкриті із внутр. боку (вважається, це було потрібно, щоб командири могли стежити за діями вояків-найманців у баштах). Система планування міста (території між двома ярусами оборони) не з’ясована. У наш час на ній можна оглянути залишки «храму на консолях» (12—14 ст.), три великі цистерни для води. Археол. розкопками розкрито залишки кордегардії (або митниці) біля гол. брами, катол. храму Діви Марії та вірм. церкви. Найбільша й найкраще збережена споруда мечеті. Заснування її відносять до 13 ст. 1423 генуезці переробили її на зал для прийомів. В осман. час вона знову служила мечеттю, а в 19 ст. використовувалась як храм вірмен-католиків. Нині в мечеті (котру деякі дослідники з обережності звуть храмом з аркадою) розміщено експозицію музею. На території С.ф. немає джерел води. Археол. дослідженнями встановлено, що із джерел на схилі гори Перчем воду подавали керамічними трубами до водозбірних споруд у фортеці. Із пд. зх. до фортеці прилягала портова частина міста, яка ма-
ла окремі укріплення. Із них добре збереглася башта Фредерико Астагвера, біля якої розташов. маленька церква (у 19 ст. вона отримала назву церкви Дванадцяти апостолів). У цілому збережені споруди фортеці представляють італ. школу оборонної арх-ри 14—15 ст. Вони важливі ще й тим, що в самій Італії таких оборонних споруд збереглося досить мало.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУДАЦЬКА ФОРТЕЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
