СТЕПОВИЙ Яків Степанович (справжнє прізв. — Якименко, а в рос. транскрипції — Акименко; 08.10.1883—04.11.1921) — композитор, педагог, муз. критик і діяч. Брат композитора, піаніста та диригента Ф.Акименка (Якименка). Н. в м. Харків у сел. родині. Муз. освіту здобув, навчаючись співу в Петерб. придворній капелі (1895—1902) та в Петербурзькій консерваторії (1902— 14), де його вчителями були М.Римський-Корсаков, А.Лядов. З 1906 С. — постійний учасник
850 СТЕПОВИК
Д.В. Степовик.
Шевченківських літературномуз. вечорів. Підтримував дружні стосунки з Оленою Пчілкою, К. Стеценком. З початком Першої світової війни призваний до армії (1914—16). 1917 запрошений на викладацьку роботу до Київ. консерваторії. За дорученням укр. влади разом з М.Леонтовичем, К.Стеценком, О.Кошицем організував муз. відділ при мін-ві освіти. Незабаром став завідувачем муз. секції Всеукр. муз. к-ту відділу мист-в при Наркомосі УСРР. Під муз. керівництвом С. діяли Держ. вокальний ансамбль та театр «Музична драма», де режисером був Лесь Курбас. За участю С. створено симфонічний оркестр ім. М.Лисенка, Держ. струнний квартет та нар. консерваторію. Написав працю «Популярний курс елементарної теорії музики» та короткі статті-рецензії до ж. «Музыка» (1912—14). Значною є муз. спадщина С., яка складається з інструментальних та вокальних праць. Найпомітніше місце в доробкові митця займають вокальні цикли: «Барвінок» (1904—05, під псевдонімом Степовий) на слова Лесі Українки, І.Франка, М.Чернявського, ін. українських поетів; «Пісні настрою» на слова О.Олеся (1907—09); «Три вірші» М.Рильського (1911); «Арфами» на слова П.Тичини, вокальні композиції на слова І.Франка («Каменярі», «У долині село лежить», «Коваль»). С. написав низку інструментальних п’єс: для віолончелі — «Cantabile», для скрипки — «Романс», «Мелодія», для фортепіано — рондо, сонату, фантазію, прелюдію, присвячену пам’яті Т.Шевченка (1912), дві симфонічні сюїти на укр. теми та ін. Займався обробкою нар. пісень. Уклав і гармонізував першу в Україні збірку революц. пісень («Інтернаціонал», «Варшав’янка» та ін.). Розпочав роботу над оперою «Невольник» за Т.Шевченком (рукопис не зберігся). Здійснив видання збірок пісень для дітей («Малим дітям», «Проліски» — 3 випуски; «П’ять шкільних хорів», «Кобзар» — збірник на 20 віршів Т.Шевченка). П. у м. Київ. Літ.: Булат Т. Яків Степовий. К., 1980; Дитиняк М. Українські компо-
зитори: Біобібліографічний довідник. Едмонтон, 1986; Історія української музики, т. 2. К., 1989; Митці України: Енциклопедичний довідник. К., 1992. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕПОВИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
