СТАЦІЯ — переважно натуральні побори (борошном, м’ясом та ін. продуктами), які упродовж 14— 17 ст. стягувалися з податного сільс. населення та міщанства Королівства Польського та Великого князівства Литовського, а також Укр. козац. д-ви на утримання королів. чи великокнязівського двору, урядовців і війська. Проте в описі Перемишльського староства кінця 15 ст. зафіксоване збирання С. грішми та худобою. У 2-й пол. 17 — на поч. 18 ст. вона була поступово замінена грошовим збором. У Гетьманщині за І.Мазепи С. йшла переважно на утримання найманого війська (сердюків і компанійців). Незважаючи на царський указ 1723 і універсали гетьмана Д.Апостола про заборону С., вона продовжувала існувати в деяких місцевостях до кінця 1720-х рр. Літ.: Барвинский В.А. Крестьяне в Левобережной Украине в ХVII— ХVIII вв. Х., 1909; Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності (становище селян і антифеодальні рухи на Україні в ХV — першій половині ХVI ст.). К., 1963; Гуржий А.И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине ХVIII в. К., 1986; Торгівля на Україні: ХIV —
середина ХVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990; Історія українського селянства: Нариси, т. 1. К., 2006; Гуржій О. Податне населення України ХVII—ХVIII ст.: Нариси з історії та статистики. Черкаси, 2009. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАЦІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
