СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ — одна з форм т. зв. соціалістичного змагання. Виникла в серед. 1930-х рр. Названа за ім’ям вибійника шахти «Центральна-Ірміне» О.Стаханова, який у ніч проти 31 серпня 1935 встановив світ. рекорд видобутку вугілля. За це його нагородили 3-кімнатною квартирою з м’якими меблями, телефоном, надали виїзного коня. Незабаром рекорд О.Стаханова перевершили М.Дюканов, Д.Концедалов, М.Ізотов та ін. шахтарі. Ініціаторами С.р. були: у металургійній пром-сті — М.Мазай, на транспорті — П.Кривонос, у сільс. госп-ві — П.Ангеліна, М.С.Демченко, М.Гнатенко. Їхні рекорди, спеціально організовані за вказівками парт. органів, повинні були сприяти виявленню тех. і людських ресурсів, удосконаленню організації вироб. процесу. Спочатку С.р. мав високу ефективність, давав можливість виконувати планові завдання. Найбільш відомі стахановці отримали новий соціальний статус, увійшли до групи «знатних людей». Це були пересічні громадяни, які раптом стали героями на сторінках газет. Теоретично їх обирали завдяки їхнім досягненням, але на практиці часто-густо грало роль покровительство місц. парт. секретаря або певного журналіста. Пропагандистська кам-
панія навколо С.р. мала на меті довести, що «маленькі люди» в СРСР ставали соціально значущими особистостями. Окремі стахановці стали професійними знаменитостями: їх обирали депутатами Верховної Ради, вони писали книги про своє життя, брали участь в офіц. заходах і втрачали зв’язок з колиш. місцем роботи та соціальним середовищем. У ході «підхльостування» С.р. виникло чимало проблем. Кер-во компартії вирішило, що за допомогою трудового ентузіазму можливо різко збільшити продуктивність праці, темпи розвитку економіки. На підпр-вах почали вимагати, щоб досягнення окремих працівників перетворювалися в норми роботи цілих колективів. 1936 істотно підвищили норми виробітку та планові завдання. Виникла масова штурмівщина в гонитві за новими рекордами. Це призвело до дезорганізації вир-ва. Технічні, орг. проблеми лідери СРСР намагалися оцінювати як політичні. Й.Сталін заявляв, що «саботажники» та «консерватори» з госп. кадрів та місц. партпрацівників заважають стахановцям. Виникла напруга в управлінських мережах країни. Між стахановцями та ін. працівниками виникли масові протиріччя. За таких умов С.р. призвів до посилення політ. репресій, сприяв зміцненню культу особи Й.Сталіна, гальмував розвиток економіки СРСР у 2-й половині 1930-х рр. Літ.: Сырцова С.М. Рабочий класс Украины на завершающем этапе социалистической индустриализации. К., 1979; Гудзенко П.П. та ін. Трудові почини робітничого класу 1921—1937 (на матеріалах Української РСР). К., 1980; Козлов В.А., Хлевнюк О.В. Стахановское движение: Время и люди. М., 1984; Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм: Социальная история Советской России в 30-е годы: Город. М., 2008; Хлевнюк О. Хозяин: Сталин и утверждение сталинской диктатуры. М., 2010. В.Ю. Васильєв.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
