СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні 2-ї пол. 17 — 18 ст. Адм. центр — м. Стародуб. Створений 1654. Межував із Чернігівським полком, Ніжинським полком та Росією. 1654—63 Стародубщина становила автономну частину Ніжинського полку, яку очолювали наказні полковники. Перші з них: Опанас Єремієнко (Веремієнко, 1654), Тиміш Оникієнко (1654— 56), Михайло Єремієнко (1655— 56), Іван Гуляницький (1656—57) та ін. З 1663 С.п. виділився в самостійну адм.-тер. одиницю і підпорядковувався гетьман. правлінню. Першими повноважними полковниками були: Петро Рославець (1663, 1668—76), Лесько (Олександр) Острянин (1665— 66), Михайло Небаба (1666—67), Сава Шумейко (Шумка, 1672— 73), Федір Мовчан (1678) та ін. С.п. у різний час мав від 7-ми до 11-ти сотень. На 1782 до його складу входили сотні: дві полкові Стародубські, дві Почепські, Новоміська, Топальська, Мглинська, Бакланська, Погарська, Новгородська і Шептаківська. У той
818 СТАРОДУБЩИНА
час на території полку були 4 міста, 3 містечка і 1118 сіл. С.п. брав участь у війнах, які вела Росія проти Османської імперії і Кримського ханату кінця 17 — 18 ст. Тривалий час С.п. очолювали полковники: Григорій Коровка-Вольський (1678—80), Семен Самойлович (1680—85, син гетьмана І.Самойловича), Яків Самойлович (1685—87, син гетьмана І.Самойловича), Михайло Миклашевський (1689—1706), Іван Скоропадський (1706—08, потім — гетьман), Лук’ян Жоравка (1709—19) та ін. У 18 ст. царський уряд призначав козац. полковників із росіян. У С.п. такими були: Іван Кокошкін (1723—24), Ілля Пашков (1724— 28), Олександр Дуров (1730—34), Афанасій Радіщев (1734—41), кн. Юрій Васильович Хованський (1763—69). У зв’язку з ліквідацією царським урядом козац. полкового устрою в Україні С.п. припинив своє існування, а його територію було включено до складу новоутвореного НовгородСіверського намісництва (1782). Нині більша частина колиш. земель С.п. входить до складу Брянської обл. РФ. Літ.: Лазаревский А. Описание старой Малороссии, т. 1: Полк Стародубский. К., 1888; Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку (вступ О. Лазаревського). В кн.: Український архів, т. 1. К., 1929; Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки, полковники, сотні Лівобережжя. «Пам’ятки України», 1990, № 3; Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина XVII—XVIII ст.). К., 1997; Кривошея В.В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. К., 2004; Україна — козацька держава. К., 2004; Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. Дніпропетровськ, 2007. В.В. Панашенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
