СПІРІДОНОВ Дмитро Спиридонович (1871—29.11.1938) — історик Церкви, еллініст, кримознавець, один із перших дослідників історії та мови надазовських греків. Н. в м. Євпаторія в бідній грец. родині. Закінчив Таврійську духовну семінарію і Петерб. духовну академію, був вільним слухачем Моск. ун-ту. Після закінчення курсу повернувся до Криму, де викладав у Таврійській духовній семінарії. Із 13 грудня 1907 — член Таврійської вченої архівної комісії. 1913—16 проводив наук. дослідження в Греції. 1918—22 учителював у Євпаторії. 6 серпня 1922 був обраний товаришем (заст.) голови Таврійської вченої архів. комісії (із 1923 — Таврійське товариство історії, археології та етнографії). 1922 деякий час викладав у Таврійському ун-ті, але змушений був звільнитися через свої ідеологічні переконання. Пізніше влаштувався до Центр. музею Тавриди, де працював на посадах заст. директора з наук. роботи і директора. 1927—32 брав участь у перших наук. дослідженнях греків Надазов’я разом із В.Гавриленком, К.Костан, І.І.Соколовим та ін. Через негативне ставлення до політики й планів побудови соціалізму 1922 і 1932 подавав прохання про виїзд до Греції. Упродовж останніх років життя активно виступав за збереження від руйнації крим. правосл. храмів, зокрема Свято-Троїцької церкви в Сімферополі. 20 січня 1938 був заарештований разом з ін. активістами міської реліг. громади, переважно греками. 5 листопада 1938 засуджений до смерті. Страчений у м. Сімферополь. Канонізований як мученик РПЦ (2000).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СПІРІДОНОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
