Комерційні банки самостійно розробляють внутрішньобанків-ське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника. Аналіз кредитного портфеля та класифікацію кредитних опе-рацій комерційні банки здійснюють за такими критеріями: 1) оцінка фінансового стану позичальника; 2) стан обслуговування позичальником кредитної заборгова-ності за основним боргом і процентів за ним; 3) рівня забезпечення кредитної операції. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлю-ється кожним банком самостійно, виходячи з його внутрішніх положень та з урахуванням вимог Національного банку України (НБУ), використовуючи при цьому результати аналізу балансів і звітів про фінансові результати в динаміці. А. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану. Оцінку фінансового стану позичальника банк здійснює в кож-ному випадку укладанням договору про здійснення кредитної операції, а надалі — не рідше ніж один раз на три місяці; для ба-нків-позичальників — не рідше ніж один раз на місяць. Банки самостійно встановлюють нормативні значення та від-повідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників. Вагомість кожного показ-ника визначається індивідуально для кожної групи позичальників залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (га-лузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності банку, становища на ринку тощо. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи банк враховує такі основні економічні показни-ки його діяльності: — платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та за-гальної ліквідності); — фінансова стійкість (коефіцієнт маневреності власних кош-тів, співвідношення залучених і власних коштів); — обсяг реалізації; — обороти за рахунками (співвідношення надходжень на ра-хунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках, наявність картотеки неплатежів — у динаміці); — склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованос-ті (за останній звітний та поточний роки); — собівартість продукції (у динаміці); — прибутки та збитки (у динаміці); — рентабельність (у динаміці); — кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів). Під час оцінки фінансового стану позичальника можуть бути враховані також суб’єктивні чинники, такі як: — ринкова позиція позичальника та його залежність від цик-лічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; — наявність державних замовлень і державна підтримка пози-чальника; — ефективність управління позичальника; — професіоналізм керівництва та його ділова репутація; — інша інформація. Оцінку фінансового стану позичальника-банку здійснюють не рідше ніж один раз на місяць на підставі: — інформації позичальника-банку про дотримання еконо-мічних нормативів і нормативу обов’язкового резервування коштів; — аналізу якості активів і пасивів; — аналізу прибутків і збитків; — інформації про виконання банком зобов’язань у минулому; — інформації про надані та одержані міжбанківські кредити; — щорічного аудиторського висновку. При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника — фі-зичної особи враховуються: — загальний матеріальний стан клієнта (доходи, витрати, майно, право власності на яке посвідчується згідно з чинним за-конодавством України); — соціальна стабільність клієнта (наявність постійної роботи, сімейний стан); — вік клієнта; — інтенсивність користування банківськими кредитами (гара-нтіями) у минулому та своєчасність погашення їх і сплати проце-нтів (комісії) за ними, а також користування іншими банківськи-ми послугами; — ділова репутація; — інша інформація. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінан-сового стану здійснюється з урахуванням також рівня забезпе-чення за кредитними операціями: Клас «А» — фінансова діяльність дуже добра і надалі проводи-тиметься на такому ж рівні (прибуткова та рівень рентабельності вищий, ніж середньогалузевий), що свідчить про можливість своє-часного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокре-ма основна сума боргу та процентів за ним сплачуються відповід-но до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень; вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника бездоганна. Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласним. До першокласного значення належать: застава майнових прав на грошові депозити; безумовні гарантії: урядів країн категорії «А», Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейсь-кого банку реконструкції та розвитку, банків з рейтингом не нижче, ніж «інвестиційний клас» (кредитний рейтинг, підтверджений в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній); забезпечені гарантії банків України; а також інше забезпечення, яке можна реалізувати за вартістю, що перевищує суму основно-го боргу та процентів за ним і строк реалізації якого не переви-щує 60-ти днів. Клас «Б» — фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А» (тобто фінансова дія-льність добра або дуже добра, рентабельність на середньогалузе-вому рівні, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятних значень), але ймовірність утримування її на цьому рівні впродовж тривалого часу є низькою. Забезпечення кредитної операції не має викликати жодних сумнівів. Недоліки в діяльності позичальників, які віднесені до класу «Б», мають бути лише потенційними. За наявності реальних не-доліків клас позичальника знижується. Клас «В» — фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча, ніж галузевий рівень, деякі економічні показники не від-повідають мінімально прийнятним значенням). Надходження коштів та платоспроможність позичальника свідчать про ймовір-ність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в по-вній сумі й у строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Проблеми можуть стосуватися стану забезпечен-ня за кредитними операціями, необхідної документації, що свід-чить про наявність і ліквідність застави тощо. Одночасно спосте-рігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Клас «Г» — фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають встановленим значенням) і спостері-гається її нестабільність упродовж року; є високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів за нею є низькою. Клас «Д» — фінансова діяльність незадовільна, є збитки (кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою, показ-ники не відповідають встановленим значенням, імовірність ви-конання зобов’язань з боку позичальника банку практично від-сутня). Б. Класифікація кредитних операцій за станом обслугову-вання боргу позичальником. Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу здійснюється щомісяця. За станом погашення позичальником кредитної заборгованос-ті за основним боргом та сплати процентів за ним вважається: «добрим» — якщо заборгованість за кредитом і проценти за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною за-тримкою до семи календарних днів; або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та проценти за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи ка-лендарних днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та проценти за ним сплачуються в уста-новлені строки або з максимальною затримкою до семи календа-рних днів; «слабким» — якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти за ним сплачуються з максималь-ною затримкою від 8 до 30 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але проценти сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів; «незадовільним» — якщо заборгованість за кредитом про-строчена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Критерії класифікації кредитних операцій» з дисципліни «Гроші та кредит»
