СПАС — село Старосамбірського р-ну Львівської області. Розташов. на лівому березі р. Дністер. Відоме середньовічними пам’ятками — рештками Спаського монастиря і городищем Спас II. Спаський (Спасо-Преображенський) монастир був розташов. на території села, на мисі, утвореному струмками Великий і Малий Дубен. За легендами, монастирем опікувався кн. Лев Данилович (який начебто тут похований), тут у 13—14 ст. був центр окремої Самбірської єпископії (чиє існування сумнівне). Перша достовірна згадка про монастир має дату 1422. У 16—17 ст. монастир слугував зимовою резиденцією владик Перемиської єпархії, які мали титул єпископів перемишльських і самбірських. У 1-й пол. 17 ст. за монастир йшла боротьба між православними та унійцями. 1691 обитель разом з усією єпархією перейшла в унію (див. Берестейська церковна унія 1596), після 1739 увійшла до Рус. конгрегації (провінції) ордену василіан. До 1776 тут діяла єпископська школа, 1776—84 — школа риторики. Монастир ліквідовано 1786. 1816 його будівлі (у т. ч. муровані храм та башту) розібрали на буд. матеріал. Уявлення про монастирський комплекс дає опис, складений у 2-й пол. 18 ст. Археол. дослідження (М.Малевська, 1978—80) виявили реш-
тки мурованих храму та башти, які датують кінцем 13 — 1-ю пол. 14 ст. Храм, за даними плану 1816, був триапсидним, імовірно чотиристовпним. Це найдавніша будівля на теренах Галицького князівства, при спорудженні якої застосовано не лише каміння, а й цеглу. Квадратна в плані башта належить до поширених на Зх. Волині башт-«стовпів» та є єдиною пам’яткою такого типу в Галичині. Городище Спас II розташов. на Замковій Горі (у джерелах 16 ст. — г. Холодник; відносна висота бл. 140 м) за 1 км на зх. від центру села. Майданчик городища становить овал площею 0,3 га. В історії пам’ятки виділяють 3 буд. періоди: давньорус. (12—13 ст.), 14—15 ст., 15—17 ст. Виявлено рештки оборонного муру 2-ї пол. 15 — 16 ст., під ними — розвал цегли від будівлі 14 — 1-ї пол. 15 ст. Городище ототожнюють із відомим із писемних джерел Старосамбірським замком, який у 14—16 ст. був центром Самбірського староства. Літ.: Вуйцик В. Маловідома пам’ятка княжої доби. В кн.: Mappa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів—К.—Нью-Йорк, 1996; Інкін В. Архів Самбірської економії. «ЗНТШ», 1996, т. 231: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін; Антипов И.В. Древнерусская архитектура второй половины ХIII — первой трети ХIV в.: Каталог памятников. СПб., 2000; Швед М. Спаський та Лаврівський монастирі — осередки духовності й культури в Галичині. Львів, 2000; Мацкевий Л.Г., Козак В.Й. Старожитності Дрогобицького передгір’я. Львів—Дрогобич, 2009. Д.Я. Вортман.
ється з гол. іконостаса та двох іконостасів у бічних вівтарях і всього налічує понад 100 ікон. Іконостас відзначається пишним різьбленням, а іконопис — монументалізмом і яскравою декоративністю. У намісному ряді розміщено зображення пророка Даниїла та мучениці Юліанії — святих, співіменних гетьману та його дружині. Юліанія, можливо, має портретні риси гетьманші Уляни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СПАС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
