СОФРОНІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР, Софронієво-Молченська Печерська пустинь Різдва Пресвятої Богородиці — правосл. чол. монастир, розташов. біля с. Нова Слобода Путивльського р-ну Сум. обл. Виник у 16 ст. під назвою «Молченська пустинь Різдва Богородиці» на місці, де, за церк. легендою, 1405 з’явилася ікона Богородиці. 1592 монастир спалили татари, після чого ченці переселилися до Путивля, де заснували Молченський монастир. На місці спаленого монастиря існувала підпорядкована Молченському монастирю пустинь, де 1630 було споруджено муровану церкву Різдва Богородиці. 1653 відновлено обитель, яку 1656 очолив «строїтель» (згодом ігумен) Софроній (п. 1692; на його честь монастир стали називати Софроніївським). У С.м. жили рос. просвітники кінця 17 ст. Сильвестр Медвєдєв і Каріон Істомін. У 18 ст. монастир став одним із найважливіших реліг. центрів і водночас одним із найбагатших землевласників регіону. Протягом 17—19 ст. сформувався монастирський архіт. ансамбль, центр. спорудою якого був собор Різдва Богородиці (1630, перебудови 18—19 ст.). 1921 С.м. був закритий. 1939—41 в його спорудах був розміщений Путивльський табір НКВС, 1942 — штаб партизан. загону С.Ковпака. У 1950-х рр. більшість монастирських споруд було розібрано; із трьох десятків мурованих будівель уціліли (у поруйнованому вигляді) лише 4, найціннішою з яких є Свято-Покровська надбрамна церква (1757). Зберігся також комплекс печер. 1999 С.м. почав відроджуватися. Нині це діючий монастир (УПЦ (МП)). Літ.: Описание Софрониевой пустыни и скита при ней. Путивль, 1910; Луговской А. и др. Софрониевский монастырь: Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни. К., 2002; Лєпьошкін О.Д., Луговський А.В. Путивльський табір НКВС. В кн.: Путивльський краєзнавчий збірник, вип. 1. Суми, 2004; Вечерський В.В. Монастирі та храми Путивльщини. К., 2007. І.Т. Черняков, Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОФРОНІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
