«СОФІЇВКА», Національний дендрологічний парк «Софіївка» — видатна пам’ятка садово-паркового мист-ва кінця 18 — 1-ї пол. 19 ст. Розташов. в м. Умань. Площа парку нині становить майже 180 га. Парк заснований 1796 графом С.-Ф.Потоцьким і з початку буд-ва названий «Софіївкою» на честь його дружини Софії (див. С.Потоцька). Автором проекту був Л.-Х.Метцель (у минулому — офіцер-артилерист польс. армії). Під його кер-вом споруджено ставки, шлюзи, фонтани та водоспади, острів Анти-Цирцеї, підземна річка Ахеронт, мости, гроти, Єлисейські поля, обеліск «Розбита колона», дорожньоалейна система, встановлено статуї. Висаджувалися екзотичні дерева з Африки, Азії, Італії, Криму. 1832 парк, як і всю власність Потоцьких, було конфісковано й передано Київ. держ. казенній палаті, а 1836 підпорядковано управлінню військових поселень. У літературі з’являється назва парку — Царицин сад, що підтверджується відповідним указом імп. Миколи I від 21 квітня 1836. 1833 прокладено вул. Садову, яка зв’язала парк із містом, 1838 розширено й викладено бруківкою Гол. алею, 1841 встановлено альтанку «Грибок» та Китайську альтанку, 1842—45 споруджено павільйон Флори, 1844 — дві башти в готичному стилі на гол. вході, які 1850—52 за вказівкою
717 СОФІЇВКА
«Софіївка», Національний дендрологічний парк НАН України. Фонтан «Змія» та павільйон Флори. Фото 2009.
718 CОФІЇВСЬКОГО
Миколи I були перебудовані в антич. стилі. На терасі Муз споруджено грот Аполлона (засипаний 1857 після встановлення обеліску «Орел», відновлений 2004). 1850—52 збудовано Рожевий павільйон на острові АнтиЦирцеї. 1859 парк передано Гол. уч-щу садівництва, переведеному з Одеси до Умані. 1899 В.Пашкевич заклав т. зв. Англ. парк, який нині носить його ім’я. 1923 парк перейменовано на «Сад імені III Інтернаціоналу». На цей час у «С.» було 140 видів дерев і кущів, із них — 92 види екзотів. Проводилися рубки догляду та санітарні рубки. Парк почав занепадати. Постановою РНК УСРР від 18 травня 1929 «С.» оголошено заповідником. До 1955 він кілька разів перепідпорядковувався різним відомствам. 1945 парк одержав назву «Уманський державний заповідник “Софіївка”». 26 вересня 1955 «С.» перейшла в систему АН УРСР та була підпорядкована у своїй наук. діяльності Ботанічному саду АН УРСР. Продовжувалися ремонт і реставрація об’єктів парку, у т. ч. скульптур. На Гол. алеї 1974 споруджено гранітну композицію «Срібні струмки». 1957 створено Науково-тех. раду парку, розширено тематику наук. досліджень із питань інтродукції та акліматизації рослин. 1970 створено відділ репродуктивної біології. 1978 на розсаднику споруджено установку штучного туману, пізніше — теплицю. У становленні «С.» як наук. установи велику роль зіграли вчені-ботаніки А.Гродзинський, Є.Кондратюк, Т.Черевченко, М.Кохно, С.Кузнецова, Й.Сікура та ін. Весною 1980 стихійне лихо (прорив греблі Верхнього ставу) практично зруйнувало «С.» За 4 місяці було реставровано, відновлено та відремонтовано понад 60 об’єктів. За проведену в ці роки роботу адміністрація «С.» нагороджена 1995 медаллю, дипломом та пам’ятною табличкою міжнар. неурядової орг-ції «Європа ностра». Сучасна «С.» поєднує в собі функції істор. саду, науково-дослідного закладу, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття в Правобережному Лісостепу Ук-
раїни, навчально-виховної бази, туристичної установи та музею садово-паркового мист-ва. 1996 «С.» відсвяткувала 200-річчя свого заснування. Протягом 1993—2003 в зх. частині «С.» створено практично новий парк площею 53 га, із новою вхідною зоною з вул. Київської. У цій частині парку розміщено осн. колекційний фонд інтродуцентів «С.» (розпорядженням КМ України від 11 лютого 2004 внесений до реєстру нац. надбання) та закладено розарій. Указом Президента України від 28 лютого 2004 парку надано статус національного. Постановою Президії НАН України за № 68 від 6 квітня 2005 Національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України надано статус науково-дослідного інституту НАН України. Офіц. веб-сайт парку: http:// www.sofiyivka.org.ua. Літ.: Trembecki S. Sophiowka: PoPme polonais, traduit en vers franHais par le comte de Lagarde. Vienne, 1815; Його ж. Zofij\wka: Wst“p i objasnienia Adama Mickiewicza. PoznaЅ, 1822; Themery T. Guide de Sophiowka, surnommJ la merveille de l’Ukraine… Odessa, 1846; Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близ г. Умани Киевской губернии. «Журнал Министерства государственных имуществ», 1851, т. 4, ч. 2; Каталог деревьев и кустарников Уманского Царицына сада на 1905 г. Умань, 1905; Бонецький С. Деревні та чагарникові породи парку III Інтернаціоналу (колишня «Софіївка») в Умані. В кн.: Труди сільськогосподарської ботаніки, т. 1, вип. 4. Х., 1927; Лыпа А.Л. «Софиевка»: Уманский государственный заповедник (1796— 1949). К., 1948; Кривулько Д.С. та ін. Дендрологічний парк «Софіївка». К., 1962; Косенко І.С. та ін. Дендрологічний парк «Софіївка». К., 1996; Kosenko I.S. Dendrologiczny park «Zofi\wka» Narodowej Akademii Nauk — 205 lat. Warszawa, 2002. І.С. Косенко.
си. Поховальний обряд — тілоспалення на стороні. Поховання відбувалися в урнах або без них. Приблизно половина всіх поховань супроводжувалися речами: знаряддями праці (кременеві ножі, клин-сокири, рогові сокирки, ретушери, віджимники, прясла); зброєю (кам’яні сокири-молоти, мідні сокири, мідні кинджали, кременеві та мідні вістря стріл); прикрасами (мідні браслети, мідні намистини-пронизки, намистини з бурштину, кості, каменю тощо); керамікою (широкогорлі горщики, опуклотілі посудини, конічні чаші, біконічні горщики, амфорки, мініатюрний посуд та ін.). Аналіз поховального обряду дає можливість виділяти чотири віково-статеві групи (дітей-підлітків, дорослих та чоловічу і жіночу) та три соціальні страти для трипільського населення, яке залишило могильники софійського типу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««СОФІЇВКА»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
