СМІЛЕНКО Алла Трохимівна (15.06.1923—22.09.2006) — археолог-славіст, провідний наук. співробітник відділу археології ранніх слов’ян Ін-ту археології АН УРСР. Д-р істор. н. (1981). Н. в м. Київ. Закінчила Київ. ун-т (1948). 1952 захистила кандидатську, а 1981 — докторську дисертацію. Працювала в Ін-ті археології АН УРСР з 1948 по 1988. Сфера наук. інтересів С. — проблеми ранньої історії слов’ян, характеристика і локалізація літописних племен і племінних об’єднань за археол. матеріалами. Вона досліджувала старожитності Степового Подніпров’я і Дністро-Дунайського межиріччя в аспекті заселення цих регіонів слов’янами і їхніх етнокульт. зв’язків із кочовим населенням степів — аланами, хозарами, болгарами, уграми та ін. С. провела польові дослідження і ввела до наукового обігу матеріали поселень черняхівської культури Леськи (Черкас. обл.) та Башмачка (Дніпроп. обл.), ранньосередньовічного ремісничого центру Канцирка (Запоріз. обл.), поселень Нагорне та Багате (Одес. обл.) та ін. Лауреат Держ. премії України в галузі н. і т. (1991). Праці: Глодоські скарби. К., 1965; Слов’яни та їх сусіди в Степовому Подніпров’ї (II—XIII ст.). К., 1975; Городище Башмачка III—IV вв. н. э. К., 1992. Літ.: Сміленко Алла Трохимівна. В кн.: Мезенцева Г.Г. Дослідники української археології. Чернігів, 1997; Сміленко Алла Трохимівна. В кн.: Жінки — вчені Києва. К., 2003; До 80-річчя Алли Трохимівни Сміленко. «Археологія», 2004, № 3. Н.С. Абашина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СМІЛЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
