СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Роман Степанович (08.01.1893—27.04.1969) — філолог-славіст, політ. діяч. Професор (1923). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1934). Син С.Смаль-Стоцького. Н. в м. Чернівці. Навч. в 2-й Чернів. г-зії (1903—11), Віденському, Лейпцизькому та Мюнхенському ун-тах, які закінчив 1914, у 1914 захистив і опублікував дис. на тему: «Нарис словотвору українських прикметників» (1915); викладав в Орієнтальній академії (Берлін, Німеччина). Під час Першої світової війни служив у 41-му піх. полку, а потім став активним діячем Союзу визволення України. Із 1917 працював у Вищій школі дипломатичної служби в Берліні та видав у співавт. із проф. В.Сімовичем серію монографій «Нові шляхи». Із 1919 — дипломатичний представник Західноукраїнської Народної Республіки, 1921—23 — радник посольства і посол УНР в Берліні. 1923—24 — професор Українського вільного університету в Празі (Чехословаччина), із 1926 по 1939 — професор Варшавського ун-ту, із 1929 — секретар і редактор Українського наукового інституту у Варшаві, 1939—45 — професор Празького ун-ту. Після 1945 — емігрант у Німеччині, а з 1947 — у США, де працював професором історії, директором Слов’ян. ун-ту (Мілоукі (шт. Вісконсин), згодом — Вашингтон; округ Колумбія). Із 1952 — голова, а з 1955 — президент НТШ у США. Член кількох наук. т-в. Мав численні праці з укр. та слов’ян. мовознавства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ РОМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
