СЛЮСАРЕНКО Захар Карпович (16(03).09.1907—06.04.1987) — рад. воєначальник, генерал-лейтенант танк. військ (1963). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Н. в м. Зміїв у сел. сім’ї. Закінчив Вищу школу профруху і працював на скляному з-ді. У Червоній армії з 1932. Закінчив Орловську бронетанк. школу (1934). Із 1935 — командир танк. взводу, пом. начальника, начальник штабу, командир танк. батальйону. Брав участь у польсько-радянській війні 1939. На фронтах Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — із серпня 1941. Командир танк. батальйону на Південно-Західному фронті та Брянському фронті, із липня 1942 — 168-ї танк. бригади на Сталінградському, із жовтня 1942 — окремого гвард. танк. полку на Ленінградському фронтах. Із лютого 1944 і до кінця війни командував 56-ю гвард. танк. бригадою 7-го гвард. танк. корпусу 3-ї гвард. танк. армії на Першому Українському фронті. Брав участь у боях під Москвою, Сталінградом (нині місто Волгоград, РФ), Ленінградом (нині м. Санкт-Петербург), у звільненні Правобережної України, Польщі, у Берлінській наступальній операції 1945 та Празькій наступальній операції 1945. За успішне форсування р. Вісла, уміле командування бригадою при захопленні і розширенні плацдарму на лівому березі південніше м. Сандомир удостоєний звання Героя Рад. Союзу (23 вересня 1944); вдруге відзначений цим званням за успішні дії бригади в боях за Берлін (Німеччина), особисту мужність і героїзм (31 травня 1945). Після війни — командир танк. полку, із 1948 — заст. командира д-зії. 1949 закінчив Академічні курси вдосконалення офіцерського складу при Військ. академії
бронетанкових і механізованих військ, із 1950 командував з’єднаннями. 1957 закінчив Вищі академічні курси при Військ. академії Генштабу, 1960—65 — заст. командуючого Пн. групою військ. Із 1965 — у запасі. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Суворова 2-го ст., Вітчизн. війни 2-го і 1-го ст., Червоної Зірки, медалями, а також іноз. орденами. П. у м. Київ. Бронз. погруддя С. встановлено в м. Зміїв. Тв.: Последний выстрел. М., 1974. Літ.: Дважды Герои Советского Союза. М., 1973; Люди бессмертного подвига, кн. 2. М., 1975; Сыновний долг. К., 1981; Подвиги во имя Отчизны. Х., 1985; Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988. Т.С. Першина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Слюсаренко Захар Карпович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
