СЛОВ’ЯНСЬКИЙ З’ЇЗД 1908 У ПРАЗІ відбувся 13—18 липня (30 червня — 5 липня) 1908. Перед ним стояло завдання визначити напрями міжслов’ян. співпраці в галузі к-ри й економіки. Підготовчу роботу зі скликання з’їзду проводив Слов’ян. к-т, обраний на зборах слов’ян. депутатів австрійс. парламенту 1907. До його складу увійшли: К.Крамарж, І.Грібар (очолював Клуб ліберальних словенців), М.Глібовицький (представник галицьких москвофілів), В.Клофач (лідер Чеської національно-соціаліст. партії). Остаточно рішення про скликання першого неославістського з’їзду було прийняте під час травневої зустрічі 1908 Слов’ян. к-ту з рос. неославістами в Санкт-Петербурзі. У роботі з’їзду взяли участь представники від чеських політ. партій (25 осіб); рос. делегацію у складі 22 осіб, серед яких майже половину склали члени Держ. ради Рос. імперії та Державної думи Російської імперії, очолив М.Красовський; польс. представництво (19 осіб) очолив Р.Дмовський; головою болг. делегації у складі 3 осіб був С.Бобчев; від австрійс. пд. слов’ян були хорватська, словенська, сербська делегації. Укр. громадськість Галичини в неославістському русі представляли москвофіли (див. Москвофільство). Делегати від укр. нац. сил нарівні з останніми мали увійти
658 СЛОВ’ЯНСЬКИЙ
до складу рос. делегації, проте 13 липня 1908 провідні діячі укр. нац. руху К.Левицький, В.Бачинський, В.Ю.Охримович, Л.Цегельський та М.Грушевський від імені укр. народу заявили про відмову брати участь у празькому з’їзді. Вони відстоювали думку, що втілення слов’ян. ідеї на культ. ґрунті можливе лише за умови побудови незалежних демократ. слов’ян. д-в. 21 чеpвня 1908 на збоpах польс. галицьких паpтій було пpийняте pішення пpо участь їхніх пpедставників у Пpазькому з’їзді. Щоб не конфліктувати з австрійс. владою, офіц. делегації сформовано не було. Президія форуму складалася з голови — К.Крамаржа, 6-ти віце-голів (росіянин — М.Красовський, поляк — М.Хлинський, болгарин — С.Бобчев, серб — Г.Гершич, хорват — Л.БабичДжальський — та словенець — І.Грібар) і 7-ми секретарів, по одному від кожної делегації. На порядок денний конгресу виносилися питання організації слов’ян. виставки, слов’ян. банку, слов’ян. сокольства («Сокіл» — чеський молодіжний рух), поліпшення слов’ян. книжкового обміну та слов’ян. туризму. Всупереч заявам К.Крамаржа про культурницький характер акції уникнути політ. питань не вдалося. 18 липня рос. делегація внесла резолюцію про необхідність слов’ян. єднання з метою «досягнення рівноправності та вільного розвитку всіх народів». У відповідь поляки заявили про визнання польс. народом своєї приналежності до рос. д-ви. Польсько-рос. примирення визнали ендеки (див. Польська національна демократія) і східногалицькі консерватори, які виступали проти укр. нац. руху та українськопольс. порозуміння в Галичині. Укр. нац. сили вбачали в примиренні коаліцію польс. і рос. консервативних сил для боротьби проти їхніх пpагнень. Результатом з’їзду стало прийняття Празької резолюції, в якій ішлося про необхідність усунення міжслов’ян. непорозумінь шляхом повного визнання рівноправності всіх слов’ян. народів. Було створено Слов’ян. виконавчий к-т (М.Красовський, В.Бобринський, М.Глібовицький —
росіяни, Р.Дмовський, Добошинський, Здеховський — поляки, С.Бобчев — болгарин, Кумануді — серб, Тресич-Павичіч — хорват, І.Грібар — словенець), який мав відповідати за реалізацію Празької резолюції. Одночасно конгрес постановив скликати черговий з’їзд у Софії (Болгарія) 1910 та сформував спец. комісію, відповідальну за його організацію. Літ.: Комаровў Г. По славянскимў землямў: После Пражского сўезда. СПб., 1908; Кораблевў В. Славянскій сўезд вў Прагў 1908 года. СПб., 1908; Колейка Й. Славянские программы и идея славянской солидарности в ХIХ и ХХ веках. Praha, 1964; ДемковичДобрянський М. Потоцький і Бобжинський. Цісарські намісники Галичини 1903—1913. Рим, 1987; Мацевко І. Неославізм у суспільно-політичному житті Галичини (1908— 1914 pp.): Автореферат дис. … канд. істор. наук. Львів, 2001; Гіза А. Українці та поляки в неослов’янському русі 1906—1912 рр. «Проблеми слов’янознавства», вип. 53. Львів, 2003; Кацис Л.Ф., Одесский М.П. «Славянская взаимность»: Модель и топика: Очерки. М., 2011. І.С. Стрикун.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЛОВ’ЯНСЬКИЙ З’ЇЗД 1908 У ПРАЗІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
