СКОПЕНКО Віктор Васильович (18.12.1935—05.07.2010) — уче-
ний-хімік, освіт. діяч, педагог. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1985—2008). Д-р хімічних н. (1970), професор (1972). Дійсний член АН УРСР (1988; із 1991 — АН України; із 1994 — Національна академія наук України), Академії пед. наук України (1992). Герой України (1999). Засл. діяч н. і т. України (1991). Почесний д-р низки ун-тів України, Польщі, Росії та ін. країн. Н. в с. Новгородка (нині с-ще міськ. типу Кіровогр. обл.). Навч. на хімічному ф-ті Київ. унту (1953—58). 1959—62 навч. в аспірантурі хімічного ф-ту Київ. ун-ту. Захистив канд. дис. (1962). Упродовж 1962—66 працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри неорганічної хімії Київ. ун-ту. Із 1966 до 1970 — заст. декана хімічного ф-ту. 1970 захистив докторську дис., а 1972 отримав учене звання професора. 1975—85 — проректор Київ. ун-ту. Від 1977 до 1998 — зав. кафедри неорганічної хімії. 1985 призначений ректором Київ. ун-ту. 1993 обраний президентом Спілки ректорів вузів України. Із 1998 до 2003 очолював ВАК України. Член Ради з питань науки та науково-тех. політики при Президентові України (із 1996), заст. голови К-ту з Держ. премій України в галузі н. і т. (із 1997). Під кер-вом С. Київ. ун-т здобув статус нац. навч. закладу, значно підвищив свій рейтинг серед світ. класичних ун-тів. С. — відомий спеціаліст у галузі хімії координаційних сполук, плідно розвивав ряд фундаментальних напрямів сучасної хімії, пов’язаних з дослідженням реакції комплексоутворення у водному, неводному середовищах і на поверхні твердого тіла. Ці дослідження є не лише фундаментальними, але й мають величезне значення для розвитку провідних галузей хімічної промсті та вир-ва мед. протиракових препаратів. Значних результатів С. досягнув у дослідженні сполук із високотемпературними надпровідними властивостями. Очолював київ. наук. школу з коор-
611 СКОПЕНКО
М.М. Скоморохов.
В.В. Скопенко.
612 СКОПНЕ
М.М. Скорик.
динаційної хімії. Започаткував новий наук. напрям — координаційну хімію на поверхні. Під його кер-вом також здійснювалися роботи в галузі біонеорганічної та металоорганічної хімії. За безпосередньої участі С. створено Укр. національну комісію з хімічної термінології та номенклатури при ВР України. Автор понад 400 наук. праць, із них 12 монографій та підручників, має бл. 60 авторських свідоцтв. Під його кер-вом захищено 38 канд. і 12 докторських дисертацій. Лауреат премії ім. Л.Писаржевського АН УРСР (1989), Державних премій України в галузі н. і т. (1990, 1995), премії ім. В.Вернадського (2000). Почесний громадянин міста Києва (1999). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1981), Дружби народів (1985), Почесною відзнакою Президента України (1995), орденом «За заслуги» 2-го (1998) і 1-го ст (2000), італ. орденом «Зірка італійської солідарності» (2003), грузин. орденом Честі (2004); Герой України із врученням ордена Д-ви (1999). П. у м. Київ. Праці: Основи координаційної хімії. К., 1977; Chemie der Pseudohalogenide. Berlin, 1979 (співред.); Важнейшие классы неорганических соединений. К., 1983; Chemistry of Pseudohalides. Amsterdam — Lausanne — New York — Oxford — Shannon — Singapore — Tokyo, 1986 (співред.); Светочувствительные диазонафтолы. К., 1988 (у співавт.); Найважливіші класи неорганічних сполук. К., 1996; Координаційна хімія. К., 1997; Прямой синтез координационных соединений. К., 1997 (у співавт., редактор); Direct synthesis of coordination and organometallic compounds. Amsterdam — Lausanne — New York — Oxford — Shannon — Singapore — Tokyo, 1999 (у співавт.). Літ.: Скопенко Віктор Васильович. К., 1995; Скопенко Віктор Васильович. В кн.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Імена славних сучасників. К., 2004. В.Ф. Колесник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СКОПЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
