СИДОРЕНКО Григорій Микитович (1874—06.02.1924) — політ. і держ. діяч, дипломат. Член Української партії самостійників-соціалістів. Входив до складу Української Центральної Ради. Із листопада 1917 — товариш (заст.) ген. секретаря шляхів. У лютому—квітні 1918 — міністр пошти і телеграфу. За часів Української Держави 1918 — член Президії Всеукр. союзу земств. Як делегат Українського національного союзу брав участь у переговорах із представниками Антанти в Яссах (Румунія; листопад—грудень 1918). Із 20 січня 1919 очолював делегацію Української Народної Республіки на Паризькій мирній конференції 1919—1920. 1919—22 — посол УНР у Відні. Із 1923 працював директором б-ки Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина). П. у м. Прага (Чехословаччина). Літ.: Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 2. К., 1997; Довідник з історії України, т. 3. К., 1999. О.І. Лупандін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИДОРЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
