СИДОР Василь (24.02.1911— 17.04.1949) — член Організації українських націоналістів, полковник Української повстанської армії. Н. в с. Спасів (нині село Сокальського р-ну Львів. обл.). Навч. в г-зіях Сокаля (до 1928) та Перемишля (до 1931), Львів. ун-ті (1932, 1935, 1937—39). Із 1936 очолив провід ОУН на пн.-зх. укр. землях. 1937 — організатор військ. загонів «Вовки». Учасник 2-го Військ. збору ОУН і легіону «Нахтігаль». Крайовий командир УПА-Волинь (1942), УПА-Захід (1944—49). Належав до Ген. військ. штабу УПА (1943—49). Провідник ОУН Карпатського краю. Гол. суддя ОУН. Заст. гол. командира УПА Р.Шухевича. Нагороджений Срібним хрестом за бойові заслуги 2-го класу (1945). Загинув на р. Лімниця (прит. Дністра) біля с. Ясень (нині село Рожнятинського р-ну ІваноФранк. обл.) у бою з відділом МВС УРСР. Літ.: Содоль П. Українська повстанська армія (1943—1949): Довідник. Нью-Йорк, 1994; Мак Б. Василь Сидор і справа його життя. Тернопіль, 1996. Л.В. Онишко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИДОР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
