СЕНЯВСЬКІ (Сєнявські, Sieniawscy) — польс. магнатський рід. У 16—18 ст. володіли значними маєтками в Руському воєводстві та на Поділлі. Рафал з Сеняви (п. 1518) був галицьким хорунжим. Його син Миколай (бл. 1489 — 1569) став белзьким каштеляном (1537), воєводою белзьким (1542) і руським (1553), гетьманом польним коронним (1539) і гетьманом великим коронним (1561). Старший син Миколая — Ієронім (бл. 1516 — 1579) — був кам’янецьким каштеляном (1569—79) та рус. воєводою (із 1576). Ін. син Миколай
М.-І. Сенявський (1645—1683). Портрет роботи невідомого художника. До 1683.
придушенням руху С.Палія на Правобережжі (1702—04), підтримав угор. повстання проти Габсбургів (його керівники Ференц II Ракоці та М.Берченьї знайшли притулок у його замку в Бережанах, звідкіля й почався похід Ференца II Ракоці у Закарпаття), після зречення Августа II при підтримці рос. царя Петра I претендував на королів. корону. 1718 під час міжусобної боротьби з рус. воєводою Й.Потоцьким захопив м. Станиславів (нині м. Івано-Франківськ). 1726 маєтки С. перейшли до кн. А.-А.Чарторийського, одруженого з МарієюСофією, єдиною дочкою Адама-Миколая. Центром володінь С. із 16 ст. були Бережани. Збудований польним гетьманом і воєводою руським Миколаєм 1554 замок у Бережанах був першим в Україні замком із бастіонами. 1639 на замовлення львів. старости Адама-Ієроніма (бл. 1629—1650) архіт. П.Гродзицький збудував у Львові біля костьолу Марії Магдалини арсенал Сенявських (нині кабінет мист-в Львів. нац. наук. б-ки ім. В.Стефаника НАН України). Літ.: Dyakowski M. Diariusz okazji wideЅskiej r. 1683. Warszawa, 1883; єoski J. Sobieski, jego rodzina, towarzysze broni i wsp\»czesne zabytki. Warszawa, 1883; Sthttner F. Jak Sieniawscy stali si“ w»ascicielami Brzeуan. Brzeуany, 1938. Л.В. Войтович.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕНЯВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
