СЕМЕНТОВСЬКИЙ Костянтин Максимович (псевд. — Калайденський; 1823—1902) — етнограф, фольклорист та публіцист. Брат М.Сементовського та О.Сементовського. Н. в с. Семеногірка Золотоніського пов. Полтав. губ. (нині у складі с. Іркліїв Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.). Походив із родини дрібного поміщика. Закінчив Ніжинський ліцей кн. Безбородька (1839). Від 1840-х рр. служив у канцелярії полтав., черніг. та харків. військового генерал-губернатора в Харкові. 1847 — старший чиновник з особливих доручень при орловському губернаторі. Від 1849 — управитель канцелярії таганрозького градоначальника. У 1858—61 керував справами правління Амурської компанії в Санкт-Петербурзі. Автор низки праць, присвячених укр. святам, повір’ям та звичаям, а також розвідок про Г.Квітку-Основ’яненка, І.Котляревського та ін. Підтримував тісні взаємини з П.Гулаком-Артемовським, Г.КвіткоюОснов’яненком, М.Костомаровим, А.Метлинським, І.Срезневським та ін. діячами з Харківської школи романтиків. Зокрема, С. надав М.Костомарову літопис Г.Граб’янки для його студій з історії Хмельниччини. Нагороджений орденами св. Станіслава 2-го ст., св. Анни 2-го ст., св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го ст. Тв.: Замечания о праздниках у малороссиян. «Маяк», 1842, т. 6, № 12; Очерк малороссийских поверий и обычаев, относящихся к праздникам. В кн.: Молодик на 1844 г., вып. 3. Х., 1843. Літ.: Гербель Н. К.М. Сементовский. В кн.: Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. СПб., 1881; Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1912; Автобиография Н.И. Костомарова. М., 1922; Міяковський В. Костомаров у Рівному. «Україна», 1925, № 3. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕМЕНТОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
