СЕМАКА Ілля (23.09.1866—04.01. 1929) — громад. і політ. діяч Буковини, надрадник крайового суду в Чернівцях. Н. в с. Берегомет-над-Серетом (нині смт Берегомет Вижницького р-ну Чернів. обл.). Освіту здобув у г-зії, Чернів. ун-ті. 1899 переїхав до Кіцмані, де працював начальником суду. Один із керівників Укр. національно-демократ. партії Буковини, очолював укр. т-ва — «Народний дім» та «Руську бесіду». Обраний послом (депутатом) Держ. ради (Відень; 1907—11) та Буковинського сейму (1911—18), член Загальної української ради у Відні. Брав активну участь у перебранні від австрійців влади на Буковині в листопаді 1918. 1918—19 — член Української національної ради ЗУНР, один із
представників уряду Західноукраїнської Народної Республіки у Відні. У 1920-х рр. емігрував до Чехословаччини. П. у м. Превідза (нині місто у Словаччині). Літ.: Жуковський А. Історія Буковини, ч. 1—2. Чернівці, 1991; Буковина: Історичний нарис. Чернівці, 1998. С.Л. Юсов.
жителів с. Гнилички (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.) у православ’я і відомий суд. процес О.Грабар. Згодом переїхав до Ватикану, де обіймав низку важливих посад та інформував Рим про справи УГКЦ. П. у м. Рим (Італія). Літ.: Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590—1960). Торонто, 1962; Галицькі митрополити: Збірник. Львів, 1992. О.Г. Аркуша.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕМАКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
