СЕЙДАМЕТ Джафер (01.09.1889 —03.04.1960) — політ. і культ. діяч кримськотатар. руху. Н. в с. Кизилташ (нині смт Краснокам’янка Ялтинської міськради АР Крим) у сел. сім’ї. Навч. на юрид. ф-тах ун-тів: Стамбула (Туреччина; 1908—10), Парижа (Франція; 1911—13) і Санкт-Петербурга (1914). 1910 написав книгу «Пригнічений татарський народ», за яку (завдяки доносу агента таємної поліції) мав бути заарештований. Але йому вдалося утекти до Парижа, де він вступив у Сорбонну, на юрид. ф-т. По закінченні Сорбонни повер-
нувся до Росії, де вступив до Петерб. ун-ту. На початку Першої світової війни С. мобілізований і направлений в юнкерське уч-ще. У званні прапорщика 1916 потрапив на фронт, незабаром переведений у запасний полк в Ізмаїлі. Після лютого 1917 переїхав до Сімферополя. 25 березня 1917 був обраний членом Мусульманського виконавчого к-ту і головою комісії з вакуфів, у червні 1917 брав участь у створенні партії Мілліфірка, увійшов до складу її ЦК. У вересні 1917 брав участь у З’їзді поневолених народів, скликаному в Києві Українською Центральною Радою. Різко засудив більшовицьку партію за Жовтневий переворот у Петрограді 1917, назвав його «злочинною авантюрою». У листопаді 1917 став одним з ініціаторів скликання Курултаю кримськотатарського народу, обраний членом Нац. уряду, став директором зовн. і військ. справ, створив Крим. революц. штаб, який керував діями татар. військ. частин (т. зв. ескадронців). У січні 1918 організовував відсіч наступу севастопольських моряків на Сімферополь. Після того, як Ч.Челебієв подав у відставку з посади голови крим. уряду, С. із 4 січня 1918 став його головою і займав цю посаду до середини січня. Коли 13 січня 1918 збройні сили більшовиків увійшли в Сімферополь, С. через Україну втік до Стамбула. Повернувся 11 травня 1918 на турец. військ. кораблі, у Крим. крайовому уряді генерал-лейтенанта М.Сулькевича зайняв посаду мі-
ністра закордонних справ. Після падіння першого кабінету уряду (листопад 1918) емігрував до Туреччини. 1934 в Туреччині С. узяв собі прізвище Киример, користувався величезним авторитетом у кримськотатар. діаспорі. Будучи непримиренним супротивником рад. режиму, викривав його злочини перед усім світом. Автор багатьох худож. і публіцистичних творів, один із засновників ж. «Емель». 1935 був укладачем збірника «Кримські вірші», присвяченого пам’яті кримськотатар. поета А.Гірайбая. П. у м. Стамбул. Твір: «Угнетенный татарский народ» (1910). Літ.: Зарубин А.Г., Зарубин В.Г. Крымское краевое правительство М.А. Сулькевича и его политика. «Отечественная история», 1995, № 3; Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Биобиблиографический словарь. Симферополь, 1999. Т.Б. Бикова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕЙДАМЕТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
