СВЯТОГІРСЬК (попередні назви — Банне, Баннівське, Слов’яногірськ) — місто Донецької області, у підпорядкуванні Слов’янської міської ради. Населення 4,9 тис. осіб (2006).
Святогірська пустинь в Ізюмському повіті Харківської губернії. Гравюра кінця 19 ст.
484 СВЯТОГІРСЬКА
Свято-Миколаївська церква Святогірської Свято-Успенської лаври. Фото початку 21 ст.
У 2-й пол. 18 ст. на землі, власником якої був Святогірський монастир (див. Святогірська Свято-Успенська лавра), на лівому березі р. Сіверський Донець (прит. Дону) навпроти обителі виникла слобода (пізніше — село) Банне (відома з 1775). Після закриття монастиря 1787 Банне разом з ін. монастирськими селами стало казенним, із 1790 у складі «Святогірського маєтку» належало кн. Г.Потьомкіну та його спадкоємцям (аж до 1917). Наприкінці 19 ст. в околицях Банного (в маєтку графа Г.Рібоп’єра) почав діяти кліматичний курорт «Святі Гори». У ході громадян. війни 1918— 22 рад. владу остаточно встановлено в грудні 1919. Тоді ж Банне було передано зі складу Ізюмського пов. Харківської губернії до новоутвореного Слов’янського пов. Донецької губернії. Після закриття 1922 Святогірського монастиря в його спорудах розмістили оздоровчі заклади. Протягом 1930-х рр. Банне перетворилося на значний рекреаційний центр (із будинками відпочинку і піонерськими таборами в лісовому масиві), 1938 населений пункт отримав статус с-ща міськ. типу і назву Баннівське. У період Другої світової війни із 7 червня 1942 Баннівське було окуповане нім. військами. Лівобережну частину населеного пункту рад. війська звільнили в лютому 1943, правобережну — 17 липня 1943. У повоєнний час тривав розвиток Баннівського як курорту, 1964 його перейменували на Слов’яногірськ і зарахували до категорії міст. 1980 створено іс-
торико-архіт. заповідник (див. Святогірський державний історико-архітектурний заповідник). 1997 створено нац. парк «Святі Гори», дирекція якого розташована в місті. 2003 Слов’яногірськ перейменовано на Святогірськ. Літ.: ІМіС УРСР: Донецька область. К., 1970; Дедов В.Н. Славяногорск: Путеводитель. Донецк, 1988; Його ж. Святые Горы: От забвения к возрождению. Славянск, 2004; Його ж. Святогорское имение и его владельцы с конца ХVIII до начала XX века. Донецк, 2007; Ауденрайн П. ван ден и др. Святые Горы глазами Леоноры Паардекоопер (к вопросу об истории курортного дела в Святогорске). В кн.: Святогірський альманах 2010: Збірка наукових праць. Донецьк, 2010. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СВЯТОГІРСЬК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
