СВІЧКИ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Леонтія Назаровича С. (Левка Назаренка; р. н. невід. — п. 1699), лубенського полкового осавула (1665, 1679, 1682—88) і судді (1672), пирятинського городового отамана (1677) і полковника лубенського (1688—99), учасника Кримських походів 1687 і 1689 та Азовського
Леонтій Свічка. Фрагмент з ікони «Розп’яття». Кінець 17 ст.
походу 1696 (див. Азовсько-Дніпровські походи 1695—1696). Леонтій Назарович уславився величезними маєтностями та доброчинністю на користь Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. Його нащадки обіймали посади військових товаришів та бунчукових товаришів. Останній представник роду — Микола Львович (1828—99), дійсний статський радник, почесний мировий суддя Пирятинського (1869—75) та Лубенського (1877—81) повітів, пирятинський (1862—65) та лубенський (1877— 86) повітовий предводитель дворянства. Рід внесений до 1-ї та 6-ї частин Родовідної книги Полтав. губернії. Літ.: Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии: Свечки. «Киевская старина», 1882, № 8; Стороженко Н. К истории рода Свечек. Там само,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СВІЧКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
