САНДЖАК (турец. — прапор) — 1) прапор, особливо великий прапор (на відміну від прапорця на списі — байрака). Початково символ воєнного командування у степовиків, у зв’язку з посиленням політ. впливу турец. військових в ісламських д-вах Бл. Сходу С. перетворився в серед. 12 ст. на владну регалію; 2) воєнно-адм. одиниця в Османській імперії. Засновник Осман. д-ви Осман-бей проголосив територію свого князівства бейликом або С. У міру завоювань С. перетворився на символ влади, ввіреної султаном на певній території санджак-беєві. На території С. розміщувалися, крім лена санджак-бея, кілька десятків менших ленів та кілька сотень тимарів. Феод. ополчення С. утворювали окрему одиницю у війську. На кінець 16 ст. в Осман. імперії налічувалося бл. 700 санджаків. Кілька санджаків формували генерал-губернаторство або ейялет (вілаєт, бейлербеїлік). Із 1837 санджаки стали виключно адм. одиницями. Поділ на санджаки проіснував до 1921, але адм. кордони колиш. санджаків зберегли своє значення дотепер. На території сучасної України центри санджаків існували в різний час у Кефе (нині м. Феодосія), Акермані (нині м. Білгород-Дністровський), Очакові, Хотині, Кам’янці (нині м. Кам’янець-Подільський), Язловці (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Меджибожі, Барі. За Україною під владою П.Дорошенка визнавався статус санджака. Літ.: Pitcher D.E. An historical geography of the Ottoman Empire. Leiden, 1972; Kunt M. The Sultan’s Servants: The Transformation of Ottoman provincial government, 1550—1650. New York, 1983; Kolodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki, 1672—1699. Warszawa, 1994; Іналджик Г. Османська імперія: Класична доба, 1300—1600. К., 1998. О.І. Галенко.
443 САНКТ
Санкт-Петербург. «Мідний вершник» — пам’ятник Петру І на Сенатській площі. Скульптори Е. Фальконе, М.-А. Коллло, Ф. Гордєєв. 1782. Фото 2011.
друге за розміром і значенням місто СРСР, у наш час — місто федерального значення — самостійний суб’єкт РФ. Представницьку владу здійснює Законодавче зібрання С.-Петербурга, яке міститься в Маріїнському палаці; виконавчу — Уряд С.-Петербурга на чолі з губернатором (у Смольному). СПб. — центр Пн.-Зх. федерального округу. Із 2008 в СПб. містяться Конституційний суд РФ і Синод Рос. правосл. церкви (див. Московський патріархат; відповідно — в істор. будівлях Сенату Рос. імперії і Синоду). Із 1993 у Таврійському палаці працює Міжпарламентська Асамблея країн СНД. СПб. стоїть в гирлі р. Нева (на узбережжі Невської губи Фінської затоки і на 42-х островах Невської дельти). Місто — найпівнічніший у світі мегаполіс
Санкт-Петербург. «Зимовий палац за Петра І». Гравюра О. Зубова. 1711.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САНДЖАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
