САМАРСЬКА ПАЛАНКА — адм.тер. одиниця Вольностей Війська Запорозького низового (Нової Січі). Розташов. на Лівобережжі між річками Самара і Кінська (обидві прит. Дніпра; території сучасних Дніпроп. та Запоріз. областей). Її центром було м-ко Самара, чи Новоселиця (нині м. Новомосковськ). Велика за територією, вона займала проміжне становище між добре освоєними, з розвинутим землеробством, «внутрішніми» паланками Запоріжжя (Кодацька паланка, Орільська паланка, Протовчанська паланка) та прикордонними (Бугогардівська паланка, Інгульська паланка, Прогноїнська паланка та Кальміуська паланка), що годували нечисленних напівосілих промисловиків-уходників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САМАРСЬКА ПАЛАНКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
