РУТЕНИ (Rutheni, Ruteni) — лат. відповідник етноніма «русини». Спершу слово «Rutheni» вживалося лише щодо одного з кельтських племен у Галлії. Західноєвроп. автори вже з 11 ст. (Августинські аннали за 1087) почали використовувати його на позначення населення Київської Русі згідно із середньовічним звичаєм надавати невідомим раніше народам назви неіснуючих на той час антич. етносів. У джерелах 15—17 ст. визначення «рутени» часто застосовували щодо українців та білорусів (або лише до українців — у випадках, коли білорусів зараховували до «литвинів» — «Lithuani»). У такому сенсі це поняття протиставлялося «московитам», тобто росіянам. Залежно від контексту слово «рутени» могло мати різне значення — етнічне, територіально-політ. або конфесійне (щодо людей «грецького» обряду на Сході Європи — православних і грекокатоликів). У середньовічній нім. мові «рутени» перекладалось як «Reussen», пізніше — як «Ruthenen», а в англійській — як «Ruthenians». Похідним від «рутени» словом «рутенці» М.Драгоманов, І.Франко, М.Павлик та їхні однодумці таврували консервативно настроєних галичан, лояльних підданих Габсбурзької монархії. Літ.: Isajewicz J. Rusini a UkraiЅcy: Dwa etapy rozwoju jednego narodu. В кн.: Christianitas et culturae Europae: Ksi“ga Jubileuszowa prof. J. Kloczowskiego, cz. 1. Lublin, 1998. Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУТЕНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
