РУСЬКЕ ПРАВО — система правових норм, які діяли на давньорус. та укр. землях у 9—18 ст. У період Київської Русі та Галицько-Волин. Русі побутувало у формі звичаєвого права та було кодифіковане «Руською Правдою». Із входженням укр. земель до складу Великого князівства Литовського Р.п. включало не лише звичаєві, а й кодифіковані великокнязівською адміністрацією норми, які в нових істор. умовах поряд із «Руською Правдою» стали одними із джерел
таких зводів законів, як Статути Великого князівства Литовського (1529, 1566, 1588). На західноукр. землях, що в 14 ст. ввійшли до складу Королівства Польського, місц. Р.п. було пануючим практично до 1430-х рр., хоча польс. переселенцям уже гарантувалося використання норм польс. права. 1434 на західноукр. землях королів. владою було офіційно запроваджене польс. право, згідно з яким формувався і воєводсько-повітовий устрій польс. зразка, що певною мірою звузило поле застосування норм Р.п. Польс. право ставало домінуючим у діяльності адміністрацій воєводств і повітів та в домініальному суді. У містах же та в сільс. місцевості широко використовувалося традиційне для укр. земель Р.п., поряд з яким побутували й ін. іноетнічні правові системи — німецька (у вигляді магдебурзького права в містах та німецькоправних селах; із війтами, солтисами) та волоська (у межах волоських сіл і кр<їн). Причому останні (особливо волоське право) значно трансформувалися відповідно до норм місц. Р.п. У джерелах західноукр. села, устрій яких базувався на нормах Р.п., традиційно називалися «руськоправними». Згідно з останнім місц. громади мали досить досконалу систему організації внутр. життя (інститути виборного самоврядування, механізми забезпечення правопорядку та врегулювання конфліктів, усталені норми відносин із сусідніми громадами та представниками місц. адміністрацій, процедуру захисту своїх співгромадян та власне судочинство). Літ.: Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. К., 1900; Його ж. Німецьке право в Польщі і Литві. В кн.: Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в ХV— ХVIII в., ч. 2. Львів, 1904; Максимейко Н.А. Русская Правда и литовскорусское право: Сборник статей по истории права, посвященный М.Ф. Владимирскому-Буданову. К., 1904; Греков Б.Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII века. М.—Л., 1946; Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат XV—XVIII ст. К., 1976; Инкин В.Ф. Волость (краина) и вече (сбор) на Галичине в ХVI— ХVIII. В кн.: Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы 1970 г. Рига, 1977; Його ж. Статьи Русской Правды о мести в свете обычной
практики Галичских общинных судов (по актам ХVI—XVIII вв.). «Вестник Московского университета», 1990, № 1; Гурбик А.О. Копні суди на українських землях у XIV—XVI ст. «УІЖ», 1990, № 10; Його ж. Про общинне судочинство на Україні доби феодалізму. В кн.: Проблеми української історичної медієвістики. К., 1990; Яковлів А. Українське право. В кн.: Українська культура: Лекції за редакцією Д. Антоновича. К., 1993; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994; Гурбик А.О. Еволюція інститутів громадського самоврядування в Україні XIV—XVI ст. В кн.: Середньовічна Україна: Збірник наукових праць, вип. 2. К., 1997; Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV—XIX ст. Львів, 1999; Hurbyk A. Wsp\lnota wejska na Ukrainie w XIV—XVIII w.: Ewolucja podstawowych form spo»ecznoterytorialnych. «Przegld Historyczny», 1999, t. 90, z. 1; Гурбик А.О. Правова культура на українських землях у складі Польської держави (XIV— XVIII ст.). В кн.: Польська культура в житті України: Історія. Сьогодення. К., 2000; Його ж. Місцеве самоврядування в суспільній свідомості та практиці. В кн.: Українське суспільство на зламі середньовіччя і Нового часу: Нариси з історії ментальності та національної свідомості. К., 2001; Інкін В. Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI—XVIII століттях: Історичні нариси. Львів, 2004. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУСЬКЕ ПРАВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
