«РУСЬКА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА» — перше серійне видання істор. наук. літератури укр. мовою. Ініційоване В.Антоновичем. З метою підведення під ідею нац. окремішності українців істор. підґрунтя й, у т. ч., знешкодження галицького москвофільства. 24 томи «Р.і.б.» вийшли друком упродовж 1886—1904,
390 РУСЬКА
спочатку — в Тернополі, а згодом — у Львові за редакцією Ол.Барвінського. 1894 видання «Р.і.б.» перебрало на себе Наукове товариство імені Шевченка. Том 1 — «Коротка історія Руси» С.Качали, це — переклад з його польської праці «Polityka Polak\w wzgl“dem Rusi» (1879), що становить перший в історіографії нарис польсько-укр. стосунків; т. 2 — переклад з російської статті М.Костомарова «Дві руські народності»; т. 5 — Смирнов М., Дашкевич М., Шараневич І. «Монографії до історії Галицької Руси»; т. 6 — переклад праці В.Антоновича й Д.Іловайського «Історія Великого князівства Литовського від найдавніших часів аж до упадку удільної системи в Литовській Руси»; т. 9—18 — переклади монографій М.Костомарова; т. 21—22 — «Розвідки про селянство на Україні-Руси»; т. 23—24 — «Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV—XVIII ст.» «Р.і.б.» відіграла важливу роль у становленні методології історії України, загальноприйнятної як для Наддніпрянської України, так і для Галичини, формуванні наук. термінології (вперше впроваджено термін «Русь-Україна») й ідеально протистояла «ягайлонській ідеї», з одного боку, та «прагматичній схемі» офіц. рос. історіографії — з другого. Літ.: Кравець М. Видавець «Руської історичної бібліотеки» (до 120-річчя від дня народження О.Г. Барвінського). «УІЖ», 1967, № 6; Чорновол І. Між археологією та політикою: Володимир Антонович і польське суспільство (до 170-річчя від дня народження). «Молода нація», 2004, № 3; Його ж. Олександр Барвінський у контексті розвитку історичної науки в Галичині. В кн.: Wielokulturowe Сrodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., t. 2. Rzesz\w, 2004. І.П. Чорновол.
Руська метрика. Книга 7. Титульний аркуш.
ва частина королів. канцелярії утворилася не внаслідок ухвали законодавчого акта, а в результаті довготривалої практики ведення окремих книг рус. мовою та збереження партикулярної правової системи для укр. воєводств. Назва «Руська або Волинська канцелярія» як термін для позначення штату рус. писарів і підписків почала вживатися з 1618. Відтоді й до припинення ведення книг Р.м. ця назва не вийшла за межі канцелярських осередків: королів. канцелярії та канцелярій укр. гродів. Назва книг — початково як «метрика справ волинських», потім — Волинська чи Руська метрика — вперше почала виступати 1605
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««РУСЬКА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
