РОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПАРОПЛАВСТВА І ТОРГІВЛІ (РТПIТ, РОПіТ) — найбільше акціонерне пароплавне т-во Рос. імперії на Чорному морі в 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. Засноване 3 серпня 1856 за ініціативою вищого мор. офіцерства в особі адміралів М.Новосельського та М.А.Аркаса. РТПІТ замінило собою знищений під час Кримської війни 1853—1856 Чорномор. флот. Ставило собі за мету створення комерційного флоту для забезпечення попитів зростаючої внутр. і зовн. торгівлі. Утримуючи 14 мор. і річкових пароплавних ліній, воно налагодило прямий транспортний і пасажирський зв’язок з усіма портами Чорного, Азовського, Балт. і Середземного морів, Далеким Сх., Індією і Китаєм, буксирне судноплавство по Дніпру, Дністру та Пд. Бугу. РТПІТ засновувалося на рос. капітали. За статутом 1856 первісний капітал складав 6 млн рублів, був розділений на 20 тис. акцій, 1/3 яких володіла казна. На поч. 20 ст. осн. капітал акціонерного т-ва становив уже 10 млн рублів, а вся вартість майна — більше 25 млн рублів. Із часу заснування т-во отримало від казни низку пільг та значну субсидію. Особливо плідною була комерційна діяльність РТПІТ з приходом 1862 на посаду директора адмірала М.Чихачова, при якому середньорічні дивіденди складали з 1862 по 1876 більше 1 млн рублів. За розмахом госп. діяльності РТПІТ не мало собі рівних серед пароплавних компаній у Рос. імперії. Якщо 1856 воно володіло лише 17-ма суднами тоннажністю 8,5 тис. т, то на серед. 1880-х рр. у його розпорядженні було 80 суден місткістю 87 тис. т разом із катерами, баржами та шаландами. Йому належали плавучі крани в Одесі та Батумі (нині мі-
сто в Грузії), ливарний з-д (1858), елінг, мех. майстерня, адміралтейство (1901), лісопильня (1873) в Одесі, антрацитовий рудник із 2-ма шахтами в Донбасі, низка магазинів, складів, пристаней, наливних станцій тощо. Акції РТПІТ продавалися на Петерб., Моск. і Київ. біржах. На поч. 20 ст. на його частку припадала 1/5 частина тоннажу мор. торг. флоту Рос. імперії. Щорічно т-во перевозило 10—12 млн пудів вантажів. Осн. товарами були борошно, цукор, залізо, тютюн, вино, вода «Боржом», цемент, нафта, гас, папір, чай, бавовна, залізничні та державні (переважно військові) вантажі. Разом із Добровільним флотом перевозило в Мекку і Медину (нині обидва міста в Саудівській Аравії) до 10—12 тис. паломників. Маючи величезні капітали (його акціонерами були 16 великих банків), РТПІТ поглинуло дрібніші пароплавства і зосередило у своїх руках разом із Добровільним флотом осн. перевезення по Чорному морю. 1906— 09 під егідою РТПІТ виник синдикат мор. транспортних т-в, який мав свої агентства в усіх чорномор. портах та базове в Одесі. Комерційна діяльність РТПІТ була підірвана в роки Першої світової війни та під час революц. подій 1917—20 в Україні. На 1920 в Одес. порту збереглися лише 8 діючих суден. Літ.: Скальковский К. Русский торговый флот и срочное пароходство на Черном и Азовском морях. СПб., 1887; Указатель действующих в империи акционерных предприятий и торговых домов, т. 1. СПб., 1905; Под флагом Родины: Очерки истории Черноморского пароходства. Одесса, 1967. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПАРОПЛАВСТВА І ТОРГІВЛІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
