РОКОССОВСЬКИЙ Костянтин Костянтинович (21(09).12.1896— 03.08.1968) — військ. діяч і полководець, Маршал Рад. Союзу (1944). Двічі Герой Рад. Союзу (29 липня 1944, 1 червня 1945). Н. в м. Великі Луки (нині місто Псковської обл., РФ). Учасник Першої світової війни. У РСЧА з 1918. У громадян. війну 1918—22 — командир кавалерійс. ескадрону, окремого дивізіону полку. Закінчив курси вдосконалення вищого начскладу при Військ. академії ім. М.Фрунзе (1929). Із листопада 1940 — командир 9-го механізованого корпусу. У червні 1941 — генерал-майор. Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 командував 9-м механізованим корпусом, із серпня 1941 — 16-ю армією, із липня 1942 — Брянським фронтом, із вересня — Донським фронтом, із лютого 1943 — Центральним фронтом, із жовтня 1943 — Білоруським фронтом, із лютого 1944 — Першим Білоруським фронтом, із листопада 1944 по червень 1945 — 2-м Білорус. фронтом. Війська під командуванням Р. брали участь у Смоленській битві 1941, битві під Москвою 1941— 1942, Сталінградській битві 1942—1943, Курській битві 1943, Білоруській наступальній операції 1944, Східнопрусській і Східнопомеранській наступальних операціях 1945, Берлінській наступальній операції 1945. Р. командував Парадом Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945. Після війни — головнокомандуючий Пн. групою військ (1945—49). У жовтні 1949 за домовленістю між урядами Польс. Нар. Республіки (ПНР) та СРСР Р. був призначений міністром нац. оборони і заст. голови ради міністрів ПНР; йому було присвоєно військове звання Маршала Польщі. Після повер-
нення в СРСР із 1956 — заст. міністра оборони СРСР. Із липня 1957 — гол. інспектор — заст. міністра оборони СРСР, із жовтня 1957 — командуючий військами Закавказ. військ. округу. 1958— 62 — заст. міністра і гол. інспектор мін-ва оборони СРСР. Із квітня 1962 був ген. інспектором групи ген. інспекторів мін-ва оборони СРСР. Нагороджений 7-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 6-ма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-го ст., Кутузова 1-го ст., медалями, а також іноз. орденами і медалями. Удостоєний вищого рад. військ. ордена «Перемога» і нагороджений Почесною зброєю. П. у м. Москва. Урна з його прахом похована на Красній площі в стіні Моск. Кремля. Бронз. погруддя Р. встановлене в м. Великі Луки. Тв.: Солдатский долг. М., 1984. Літ.: Полководцы и военачальники Великой Отечественной: Сборник. М., 1971; Свистунов И.И. Сказание о Рокоссовском. М., 1982; Баграмян И.Х. Великого народа сыновья. М., 1984; Кардашов В.И. Рокоссовский. М., 1984; Павловский О.П. Достоин бессмертия... Калининград, 1985; Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 4. М., 1988. Т.С. Першина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОКОССОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
