РОДЕНЬ, Родня — давньоруське місто-фортеця біля впадіння р. Рось до Дніпра. У літературі висловлено кілька припущень щодо локалізації Р. Зокрема, М.Біляшівський та, слідом за ним, Г.Мезенцева ототожнювали Р. із городищем Княжа Гора в 7 км нижче по Дніпру від Канева. Це городище складається з двох частин (1,5 га та 2,5 га відповідно), розділених валом та ровом. Із двох боків вони оточені ярами, а з третього уриваються в бік ріки. Досліджено багато житлових та госп. будов, знайдено багато предметів госп. вжитку, зброю, численні коштовні ювелірні прикраси. З другого боку, П.Толочко ототожнює з Р. городище в урочищі Городки на лівому березі р. Рось поблизу с. Пекарі Канівського р-ну Черкас. обл. Воно також складається з двох укріплених частин та великого відкритого селища. Висловлювалися й ін. припущення щодо локалізації Р., але вони не підкріплюються археол. джерелами та відкинуті наукою. Можливо, Р. був збудований за київ. кн. Святослава Ігоровича чи навіть за княгині Ольги. Місто контролювало гирло р. Рось і закривало водний шлях до Києва. Вперше Р. згаданий 980. Тоді Володимир Святославич прийшов із Новгорода Великого і обложив Київ, де княжив його старший брат Ярополк Святославич. Той не витримав облоги й побіг до Р. Швидко по тому Р. обложило військо Володимира. Тривала облога привела до голоду серед людей Ярополка. «Повість временних літ» згадує: «І стався голод великий у місті, і є притча досі: “біда, мов у Родні”». Володимир заманив Ярополка до свого табо-
А.М. Роговцева.
252 РОДЗЯНКИ
ру, де вірні йому варяги забили старшого брата. Більше джерела про Р. не згадують. Літ.: Беляшевский Н.Ф. Раскопки на Княжей Горе в 1891 г. «Киевская старина», 1892, т. 36; Мезенцева Г.Г. Древньоруське місто Родень. К., 1968; Толочко П.П. Киевская земля. В кн.: Древнерусские княжества Х—ХIII вв. М., 1975. М.Ф. Котляр, А.Г. Плахонін.
Герб роду Родзянок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОДЕНЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
