РІККЕРТ (Rickert) Генріх (25.05. 1863—25.07.1936) — нім. філософ, один з основоположників (разом із В.Віндельбандом) баденської школи неокантіанства. Н. в м. Данциг (нині м. Гданськ, Польща). Зосередившись на гносеологічних проблемах, створив завершену теорію пізнання історичного як пізнання індивідуальної й неповторної дійсності. У боротьбі з пануючим із 2-ї пол. 19 ст. «натуралізмом» твердив, що між природничими науками і «науками про культуру» (Kulturwissenschaften) протиріччя лежать у сфері логіки пізнання, а не його об’єкта. Метою природничих наук є пізнання заг. рис явищ, які повторюються і дають змогу вивести закони їхнього розвитку (генералізуючий метод), а метою «наук про культуру» (зокрема історії) — виявлення індивідуальних, однократних і неповторних рис дійсності (індивідуалізуючий метод). На думку Р., лише історія є справжньою наукою, оскільки має справу не з поняттями, а з дійсністю. Він вважав: «Історія є наука, яка має справу з дійсністю, оскільки вона має справу з однократними індивідуальними дійсностями як такими; вона є наука, що має справу з дійсністю, оскільки вона стає на загальнообов’язкову для всіх точку зору розгляду і тому робить об’єктом свого тлумачення лише ті [дійсності], які мають значення, завдяки віднесенню їх до деякої цінності, індивідуальні дійсності або історичні індивідууми». Науковість історії, за Р., визначається тим, що вона має справу з об’єктами культури, які є сукупністю того, «що або безпосередньо створено людиною, яка діє у відповідності з оціненими нею цілями, або ж уже існували раніше, у крайньому випадку — усвідомлено створено нею заради пов’язаної з ним цінності». Отже, в об’єктах к-ри закла-
дені цінності. Поняття цінності дає можливість історикові виділити з маси індивідуальних предметів дійсності дещо цільне, відділити суттєве від несуттєвого (метод віднесення до цінності). Цінність має інтерсуб’єктивне значення й існує поряд із буттям. Р. виділив 6 «сфер цінностей», які співвідносяться зі сферами людської життєдіяльності: наук. пізнання, мист-во, пантеїзм, етика, «життєві блага» взагалі, теїзм як віра в особу Бога. Теорія Р. справляла величезний вплив на історичну науку, оскільки утверджувала в боротьбі з «натуралізмом» її наук. характер і створювала практичну методологію історії. В Україні найбільший вплив мала на соціолога і правознавця Б.Кістяківського, який був особисто знайомий із Р. П. у м. Гейдельберг (Німеччина).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РІККЕРТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
