РИХТА, археологічна пам’ятка — мустьєрська стоянка відкритого типу. Розташована поблизу с. Сичівка Малинського р-ну Житомир. обл. Відкрив 1973 В.Пясецький, розкопки здійснив С.Смирнов. Матеріал залягав у пісках над дніпровською мореною. Крем’яна колекція складається з понад 11 тис. виробів, вкритих білою патиною. Техніка розщеплення радіальна і паралельна, хоча трапляються й левалуазькі нуклеуси та сколи. Знаряддя праці відзначаються макролітичними розмірами і значним вмістом двобічних форм. Характерною особливістю є також наявність численних ножів, скребел, різчиків, зубчасто-виїмчастих знарядь. Невеликі, але виразні серії складають гостроконечники й наконечники із плоско-опуклим перерізом і розширеною основою. Пізньопалеолітичні типи представлені гол. чин. скребками. За техніко-типологічними показниками індустрія Р. належить до розвинутого етапу мустьє. Її відносять до т. зв. сх. мікоку. Літ.: Смирнов С.В. Мустьерская стоянка Рихта. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1979, вып. 157; Кухарчук Ю.В. Палеолит юго-запада СССР и сопредельных территорий: Рихта. К., 1989; Koukhartchouk Y. Deux types des industries a pointes foliacees au Polessie Ukrainienne. «Paleo, Supplement» (Bordeaux), 1995, no. 1. Ю.В. Кухарчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИХТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
