РИЛЄЄВ Кіндрат Федорович (01.10.1795—26.07.1826) — рос. поет, декабрист, член Пн. т-ва із серед. 1823. Р. — один з активних керівників грудневого збройного повстання в Санкт-Петербурзі 14 грудня 1825. Прийнятий у члени Пн. т-ва І.Пущиним. Н. в с. Батово (нині село Ленінгр. обл., РФ) в сім’ї дрібнопомісного дворянина, управляючого маєтком кн. В.Голіциної. Навч. з малолітства із 1801 по 1814 в Петерб. кадетському корпусі. Брав участь у закордонному поході рос. військ 1814—15, із кінця 1818 — у відставці в чині підпоручика. 1820 і 1821 — активний член масонської німецькомовної ложі «Пламенеющая звезда» під номером 9 із 52-х членів; вступив у Вільне т-во рос. словесності. Три роки служив вибраним від дворян засідателем Петерб. карної палати, а з 1824 і до повстання 1825 — управителем канцелярії Російсько-Амер. кампанії, в приміщенні якої він мешкав. Важливу роль у формуванні його революц. переконань зіграли перебування в Зх. Європі, читання творів Б.Констана, Л.-П.Біньона, Л.-Ш. де Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо. У Пн. т-ві його позиція була ближчою до позиції П.Пестеля, зокрема, у питаннях ліквідації самодержавства, встановлення респ. правління на взірець США і запровадження конституції. Р. вважав, що приймати конституцію треба через скликання Великого собору; він не був прихильником терору; не підтримав конституцію Пн. т-ва, яку пропонував М.М.Муравйов (див. також Конституційний проект Північного товариства).
У своїх літ. творах Р. пропагував вільнодумство, виступав за встановлення респ. ладу. У жовтні 1820 — березні 1821 був активним співробітником ж. «Невский зритель», де видрукував сатиру на О.Аракчеєва «К временщику» (1820). Разом із декабристом О.Бестужевим видавав ж. «Соревнователь просвещения и благотворения», де частково видрукував твір «Гайдамаки» і поему «Войнаровский», в яких, як і в цілому у виданні, пропагував ідеї свободолюбства і патріотизму, зневагу до тиранії. 1823— 25 щорічно разом з О.Бестужевим друкував «альманах декабристів» «Полярная звезда», що користувався успіхом у читачів, в якому опублікував уривки з поем «Войнаровский» і «Наливайко». Твори Р. друкувалися за кордоном за життя поета і після, зокрема О.Герценом. Шість місяців Р. піддавали допитам у Слідчій комісії, врешті-решт він визнав свою участь у намірах декабристів на царевбивство помилковою, як і боротьбу за ліквідацію самодержавства. За наказом імп. Миколи I страчений через повішення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИЛЄЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
