РИДЗ-СМІГЛИ Едвард (RydzРmig»y Edward; справжнє прізв. — Ридз; 11.03.1886—02.12.1941)
196 РИЗЬКИЙ
Під час підписання Ризького мирного договору. 1921.
— польс. військ. і політ. діяч, маршал (1936), верховний головнокомандувач Польщі. Н. в м. Бережани в сім’ї унтер-офіцера австро-угор. армії. Закінчив філол. г-зію в Бережанах (1905), Академію мистецтв у Кракові (1908). Із 1907 брав участь у польс. нац. русі, був членом «Демократичного товариства», «Союзу чинної боротьби» під псевдонімом «Смігли». 1912 закінчив таємну польс. офіцерську школу і став комендантом краківського відділення парамілітарної орг-ції «Стрілецький союз», що займалася патріотичною, фізичною та військ. підготовкою польс. молоді Галичини. 1913 очолив командування округом «Львів». Після початку Першої світової війни в серпні 1914 обійняв посаду командира 3-го батальйону Легіонів Польських, у грудні 1914 — командира 1-го полку, у вересні 1915 — заст. командувача 1-ї бригади Легіонів Польських. Після розпуску Легіонів Польських очолив підпільну Польську військову організацію, яку мобілізував 1 листопада 1918 для боротьби проти австрійс. окупації. Був головнокомандувачем польс. військ і військ. міністром у Тимчасовому нар. уряді Польс. Республіки (у Любліні; Польща). Після цього був командувачем ген. округів Люблін та Варшава (1918), групи «Ковель», 1-ї д-зії піхоти Легіонів Польських (1919). Під час польсько-радянської війни 1919—1920 у званні генерала д-зії очолював оперативну
групу свого імені та 3-тю армію, яка 7 травня 1920 зайняла Київ, потім — Пд.-Сх. і Центр. фронти Війська Польського. Пізніше займав посаду інспектора 1-ї армії у Вільно (нині м. Вільнюс). Ю.Пілсудський високо цінував Р.-С. за «міцний характер і волю, що ставлять його найвище серед польських генералів», однак ставив під сумнів його здатність «оцінювати сили не суто військові, але цілої держави». Під час перевороту 1926 Р.-С. виступив на чолі частини Віленського гарнізону на боці Ю.Пілсудського. Після 1926 працював у ген. інспектораті польських ЗС. Після смерті Ю.Пілсудського 1935 Р.-С. став ген. інспектором, успадкувавши також широкі політ. повноваження Ю.Пілсудського. За домовленістю із президентом Польщі І.Мосцицьким 1936 був визнаний «другою особою» після президента. Через свою політ. силу — «Табір національного єднання» — здійснював націоналістичну політику. 1938, після звільнення волин. воєводи Г.Юзевського, було скасовано «Волинський експеримент» (рівноправ’я укр. і польс. населення), українців під загрозою виселення почали навертати в католицизм. Метою нац. політики Р.-С. в цей час була колонізація прикордонних теренів поляками та полонізація укр. більшості Волині, якої планувалося досягти 1944. У березні 1939 польс. військовики жорстоко розправилися із членами Карпатської Січі, які після
окупації Закарпатської України Угорщиною пробували пробитися до Галичини. 1936 отримав звання маршала. 1 вересня 1939 став Верховним головнокомандувачем польс. армії, що вела оборонні бої проти військ Німеччини. Ще 1938 усвідомлював неминучість поразки Польщі у війні з Німеччиною. Розуміючи неможливість оборони лінії р. Вісла, вирішив тримати оборону біля румун. кордону, в районі м. Кути. 18 вересня 1939, після отримання звістки про напад на Польщу СРСР, Р.-С. спочатку схилявся до думки чинити опір, але все ж видав наказ не вступати в бої з Червоною армією та відходити на територію Румунії і Угорщини, щоб продовжити боротьбу в союзі із зх. д-вами. Під час вересневої кампанії 1939 здійснив ряд помилок (прагнення до надмірної централізації військ, спізнілі накази, неадекватні кадрові призначення), що пришвидшили поразку Польщі. У грудні 1940 виїхав до Угорщини, звідки повернувся до Варшави. Помер від серцевого нападу, таємно похований у Варшаві. Тв.: ByСcie o sile nie zapomnieli. Lw\w, 1936; Czy Polska mog»a uniknƒ wojny. «Zeszyty Historyczne» (Paryу), 1962, zesz. 2. Літ.: Mirowicz R. Edward RydzРmig»y: Dzia»alnoСƒ wojskowa i polityczna. Warszawa, 1988; Stawecki P. S»ownik biograficzny genera»\w Wojska Polskiego 1918—1939. Warszawa, 1994; Wieczorkiewicz P.P. Kampania 1939 roku. Warszawa, 2001; Snyder T. Tajna wojna: Henryk J\zewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrain“. Krak\w, 2008. А.Г. Папакін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РИДЗ-СМІГЛИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
