РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ — церковнослов’ян. пергаментний кодекс, нині зберігається в б-ці м. Реймс (Франція). Складається із двох різночасових частин. Друга частина, що складається із 32-х аркушів, писана 1395 хорватською глаголицею в Емауському монастирі (заснований 1347 герм. імператором і чеським королем Карлом IV Люксембургом у Празі; Чехія). Вона містить євангелія, апостольські послання, паремії на свята за римо-катол. календарем. Більш відома перша, кирилична, частина кодексу. Вона складається із 17-ти аркушів розміром 23и17,5 см, текст на яких писано у два стовпчики по 20 рядків на сторінку, і являє собою уривок євангелія апракосу (18-й та 19-й зошити) з читаннями за кінець жовтня — початок березня. Як датування, так і походження, кириличної частини Р.Є. лишаються предметом дискусії: його вважають рукописом балканським (болгарським або сербським) або ж руським, скопійованим із бол-
гарського чи сербського оригіналу, датуючи 11 чи 12 ст. Знаменитим у популярній свідомості рукопис став через романтичну, але фіктивну версію походження, згідно з якою його було вивезено з Києва дочкою кн. Ярослава Мудрого Анною Ярославною (одруженою із франц. королем Генріхом I), а також і тим, що на ньому нібито присягали всі франц. королі, починаючи з 11 ст. У 19 ст. висловлювалися різноманітні здогади щодо походження рукопису та його долі. Достовірна історія рукопису реконструюється наступним чином. Обидві частини кодексу було з’єднано 1395 і в такому вигляді подаровано в Емауський монастир Карлом IV Люксембургом, який придбав його «в Угрії». Пізніше його придбав Карл де Гіз, кардинал Лотаринзький, який як архієпископ Реймський пожертвував його у 1554 собору. Рукопис був споряджений коштовною оправою, куди були вмонтовані частки мощей, а також частки Святого Хреста. У Реймському соборі євангеліє зберігалося як таємничий сх. рукопис (вважалося, що він писаний «індійськими» літерами), і на ньому присягали під час коронації кілька франц. королів: Карл IX Валуа (1560—74), Генріх III Валуа (1574—89), Людовік ХIII Бурбон (1610—43) та Людовік XIV Бурбон (1643— 1715). Рукопис був відомий у
172 РЕЙНБЕРН
Франції під іменем le Text du Sacre. У коронації рукопис використовували не через слов’ян. походження чи пам’ять про Анну Ярославну, а через реліквії, вмонтовані в оправу. Під час Французької революції кінця 18 століття рукопис постраждав (було пограбовано дорогу оправу), що дало підстави чуткам, ніби він загинув у пожежі. Розповсюджена в літературі версія, згідно з якою Р.Є. було вилучено з монастиря гуситами, які переправили рукопис до Константинополя, звідки через сто років він потрапив до Італії (де і був куплений кардиналом Лотаринзьким), є лише здогадом (не підправленим фактичними даними) одного з перших дослідників рукопису В.Ганки. До так само «романтичних» версій треба зарахувати й поширену думку про «відкриття» Р.Є. рос. царем Петром I 1717. Як свідчить запис на рукописі, 22 червня 1717 його оглядав не цар, а віце-канцлер П.Шафіров, який зміг ідентифікувати першу частину як кириличну. Р.Є. неодноразово описувалося, досліджувалося, двічі у 19 ст. і один раз у 21 ст. видавалося факсимільно. Вид.: Evangelia slavice, quibus olim in regum Francorum oleo sacro inungendorum solemnibus uti solebat ecclesia remensis, vulgo «Texte du sacre», ad exemplaris similitudinem descripsit et edidit J. B. Silvestre et B. Kopitar. Lutetiae Parisiorum, 1843; Ганка В. СазавоЭмауское Благовествование, ныне же Ремьское, нанеже преже присягаша при венчальном миропомазании цесари фарньцустии, с прибавлением сбоку того же чтения латинскыми буквами и сличением Остромирова Евангелия и Острожьскых чтений. В Чешской Празе, 1846; перевидання: IvangJliaire slave, dit texte du Sacre, de la BibliothJque de Reims. Facsimile par J.B. Silvestre, traduction latine par feu Kopitar, notice franHaise et Jclaricissement historiques par Louis Paris. Paris, 1852; LJger L. L’IvangJliaire slavon de Reims dit: Texte du Sacre (Reims; Prague, 1899); Реймське Євангеліє Анни Ярославівни. Львів, 2010 (електронна версія: http://msvitu.com/pages/medical-books/yaroslavna).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
