РАДЗИМІНСЬКИЙ ЛЮБА (Radziminski Luba) Зигмунд (12.04. 1843—12.10.1928) — польс. дослідник у галузі генеалогії та геральдики, видавець джерел. Н. в маєтку Шимківці (нині село Білогірського р-ну Хмельн. обл.) в поміщицькій родині. 1859—62 — студент Київ. ун-ту. Член Історичного товариства Нестора-літописця (із 1879), Товариства дослідників Волині (із 1900), голова Польс. геральдичного т-ва (1912—25). Наприкінці 19 ст. проводив археол. розвідки на Волині. Гол. праця: «Монографія князів Сангушків та інших нащадків Любарта-Федора Ольгердовича князя Ратненського» (т. 1—2, Львів, 1906—12). Співвидавець фундаментальної публікації документів «Архів князів Сангушків у Славуті» (т. 1—7, Львів, 1887—1910), що містить численні акти (переважно укр. мовою) із соціально-екон. та політ. історії Волині кінця 14 — 16 ст. Брав участь у впорядкуванні фамільного архіву в с. Берег (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.; зараз архів зберігається у відділі
рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України). П. у м. Львів. Літ.: Sochanievicz S. Zygmunt Luba Radziminski. «Kwartalnik Historyczny», 1929, t. 4, cz. 2. Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДЗИМІНСЬКИЙ ЛЮБА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
