ПРОСЬКИЙ (Proski) Самуель (н. після 1636 — 21.02.1710) — дипломат і мемуарист. Походив зі шляхетської родини. Служив на венеціанському флоті, кілька років провів на островах Крит, Корфу, Мальта та в Греції. Без достатніх підстав, уже в Польщі, привласнив собі титул мальтійського кавалера, через що мав певні клопоти. Учасник посольства Я.Гнінського до Османської імперії 1677 (згодом, у зв’язку із хворобою посла, фактично очолив місію). Автор «Diariusza legaciej tureckij... do Mechmet su»tana...» (видав Ф.Пуласький 1907). Польський резидент у Стамбулі 1677— 85, учасник турец. експедиції під Чигирин 1678, яку він описав у «Diariuszu expeditiej spod Isachcy nad Dunajem... do obozu tureckiego pod CzechryЅ...» У цьому творі він високо оцінив військове мистецтво козац. залоги Чигирина та прямо звинуватив рос. командування у падінні фортеці. 1690—97 П. був польс. послом у Відні. Літ.: оr\d»a do poselstwa Jana GniЅskiego wojewody Che»miЅskiego do Turcyi w latach 1677—1678. Warszawa, 1907. Д.С. Вирський.
другої першій, хоча при цьому слабша сторона не втрачає свого суверенітету. Оскільки послуги мають обопільний характер, то у випадку, коли одна зі сторін не виконувала взятих на себе зобов’язань, друга могла вважати себе також вільною від виконання своїх. У порівнянні зі стосунками васалітету П. був більш м’якою формою залежності. Інколи навіть одна й та ж д-ва могла одночасно перебувати у васальній залежності від другої д-ви та під П. третьої (напр., за Адріанопольським мирним договором 1829, згідно з умовами якого Молдавія і Валахія були осман. володіннями під П. Російської імперії). Форму П., у т. ч. подвійного — Османської імперії та Рос. д-ви, намагався використати гетьман Б.Хмельницький, добиваючись незалежності від Речі Посполитої. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРОСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
